Куба зробила один із найпомітніших кроків до економічної лібералізації за останні десятиліття. Влада країни дозволила приватному бізнесу працювати ще у 46 нових видах економічної діяльності, а також суттєво пом'якшила обмеження ще для 35 напрямків. Таке рішення стало відповіддю на глибоку економічну кризу, що загострилася через посилення санкцій Сполучених Штатів та серйозні проблеми із забезпеченням країни паливом.
Про нові зміни повідомило агентство Bloomberg із посиланням на державне кубинське видання Granma. Експерти вже називають цей пакет реформ одним із наймасштабніших за останні роки, адже він відкриває приватному сектору доступ до сфер, які донедавна перебували майже повністю під контролем держави.
Згідно з рішенням кубинської влади, приватні підприємці тепер зможуть працювати у фармацевтичній галузі, енергетиці, оптовій торгівлі, сфері портових послуг та догляду за людьми похилого віку. Крім того, їм дозволили імпортувати запчастини для електромобілів, що свідчить про прагнення уряду поступово модернізувати транспортну інфраструктуру та стимулювати розвиток нових напрямків економіки.
Для держави, яка десятиліттями будувала централізовану модель господарювання та жорстко контролювала майже всі сфери економічного життя, такі рішення виглядають безпрецедентними. Ще кілька років тому більшість із нині відкритих напрямків залишалися недоступними для приватної ініціативи.
Втім, на думку багатьох аналітиків, причиною таких змін стали не стільки політичні переконання керівництва країни, скільки сувора економічна реальність.
Новий етап реформ розпочався після значного посилення економічного тиску з боку США. У січні адміністрація президента Дональда Трампа фактично перекрила основні канали постачання пального на Кубу. Внаслідок цього острів зіткнувся з гострим дефіцитом дизельного пального, бензину та інших нафтопродуктів. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, регулярні поставки практично припинилися, а винятком залишився лише один російський танкер.
Паливна криза швидко позначилася на житті країни. Кубинці почали масово стикатися з тривалими відключеннями електроенергії, перебоями у роботі транспорту та дефіцитом пального на автозаправних станціях. Для економіки, яка й без того перебувала у складному становищі після пандемії та багаторічних фінансових труднощів, це стало серйозним випробуванням.
У травні стало відомо, що Куба практично повністю вичерпала запаси дизельного пального, бензину та авіаційного гасу. Це ще більше загострило кризу та змусило владу шукати нові інструменти для підтримки економіки.
У Вашингтоні пояснюють посилення санкцій прагненням чинити максимальний тиск на владу Куби, яка перебуває при владі вже майже сім десятиліть. Американська сторона вважає, що економічні обмеження мають стимулювати глибші політичні та економічні зміни на острові.
Водночас офіційна Гавана демонструє готовність до економічних реформ та переговорів зі Сполученими Штатами, однак категорично відмовляється переглядати чинну однопартійну політичну систему.
Керівниця Національного інституту недержавного підприємництва Куби Ласара Мерседес Лопес Асеа заявила, що нові заходи є прямою відповіддю на посилення економічної, торговельної, фінансової та енергетичної блокади з боку США. За її словами, розширення можливостей для приватного бізнесу має допомогти країні адаптуватися до нових умов та підтримати внутрішню економічну активність.
Водночас експерти зазначають, що навіть настільки масштабна лібералізація поки що не означає повного переходу Куби до ринкової економіки. Держава й надалі зберігатиме контроль над ключовими стратегічними секторами, а приватний бізнес працюватиме в межах визначених владою правил.
Ще у червні кубинський уряд оголосив великий пакет реформ, спрямованих на підтримку підприємництва, залучення інвестицій та пожвавлення економічної активності. Нові рішення фактично стали продовженням цього курсу й демонструють, що керівництво країни готове поступово розширювати роль приватного сектору, якщо цього вимагає економічна ситуація.
Чи стануть нинішні реформи початком масштабної трансформації кубинської економіки, поки що говорити зарано. Проте вже зараз очевидно, що затяжна економічна криза, паливний дефіцит і зовнішній тиск змушують владу країни ухвалювати рішення, які ще донедавна здавалися практично неможливими. Саме тому нинішній етап реформ багато експертів називають одним із найважливіших поворотних моментів в історії сучасної Куби.