«Зона смерті» під Костянтинівкою: експерти пояснили, чому Росія кинула всі сили на захоплення міста

Наступ одразу з трьох напрямків, знищення кварталів авіабомбами та величезні втрати. Аналітики розкрили, чому Костянтинівка стала однією з головних цілей російської армії.



Костянтинівка Донецької області залишається одним із найгарячіших напрямків російсько-української війни. Російські війська продовжують масштабний наступ на місто одразу з трьох напрямків, намагаючись прорвати українську оборону та отримати контроль над одним із ключових вузлів оборони Донбасу. На думку військових експертів, боротьба за це місто має не лише стратегічне, а й вагоме політичне значення.

Як повідомляє Financial Times, Костянтинівка є важливою частиною так званого «поясу фортець», який захищає території Донецької області, що залишаються під контролем України. У разі захоплення міста російська армія може отримати можливість для подальшого просування на менш укріплені райони на заході регіону та створити додаткову загрозу для інших населених пунктів.

Аналітики зазначають, що контроль над Костянтинівкою може суттєво змінити оперативну ситуацію на всьому східному напрямку. Місто є важливим логістичним центром, через який проходять транспортні маршрути, необхідні для забезпечення українських підрозділів. Його втрата здатна ускладнити оборону сусідніх міст і посилити тиск на українські сили.

Крім військової складової, експерти звертають увагу й на політичні мотиви Кремля. На їхню думку, можливе захоплення Костянтинівки Москва прагне використати як аргумент під час міжнародних переговорів. Російське керівництво розраховує продемонструвати подальше просування своїх військ і використати це для посилення дипломатичного тиску на партнерів України.

У публікації зазначається, що Кремль намагається переконати західних союзників Києва в нібито безперспективності подальшої підтримки України. Водночас українська влада неодноразово спростовувала заяви Росії про повне захоплення Костянтинівки, називаючи такі повідомлення черговою дезінформацією.

Ситуація всередині міста залишається надзвичайно складною. До початку повномасштабної війни в Костянтинівці проживали близько 70 тисяч людей, однак зараз, за наявними оцінками, там залишаються приблизно дві тисячі мешканців. Значна частина житлової забудови пошкоджена або повністю зруйнована внаслідок постійних обстрілів.

Люди, які досі не залишили місто, змушені жити в умовах відсутності стабільного електропостачання, газу, води та повноцінної медичної допомоги. Додаткову небезпеку створюють безпілотники, які практично безперервно перебувають у повітрі, через що будь-яке пересування містом пов'язане з високим ризиком.

Військові експерти зазначають, що російська армія використовує тактику, яка вже застосовувалася під час боїв за Бахмут та інші міста Донеччини. Спочатку по населеному пункту завдаються масовані удари керованими авіабомбами, ракетами та важкою артилерією, що поступово руйнують міську забудову. Після цього в знищені квартали висуваються невеликі штурмові групи.

Співзасновник фінської аналітичної групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що на початковому етапі до міста проникають невеликі групи військових, які поступово закріплюються та крок за кроком розширюють свою присутність. Саме така тактика дозволяє створювати постійний тиск на українську оборону.

Через надзвичайно високу щільність застосування безпілотників аналітики дедалі частіше називають Костянтинівку «зоною смерті». Практично будь-який рух у місті швидко виявляється засобами повітряної розвідки, після чого по виявлених цілях завдаються удари. Це значно ускладнює не лише ведення бойових дій, а й евакуацію цивільного населення, доставку гуманітарної допомоги та роботу рятувальних служб.

Попри інтенсивний наступ, російські війська зазнають значних втрат. За оцінками аналітиків, у червні 2026 року Росія вперше за тривалий час отримала від'ємний територіальний баланс, втративши близько дев'яти квадратних кілометрів раніше захоплених територій. Це вже другий подібний місяць із початку року, що свідчить про високу ціну наступальних операцій.

За даними Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), загальні втрати російської армії вбитими та пораненими від початку повномасштабної війни наблизилися до 1,4 мільйона осіб. Українське військове командування раніше повідомляло, що щомісячні втрати російських сил становлять від 30 до 35 тисяч військовослужбовців.

У Києві вважають, що подальше зростання цих втрат може суттєво вплинути на здатність Росії підтримувати нинішні темпи наступальних дій. Представники військового керівництва наголошують, що одним із ключових завдань залишається максимальне виснаження наступального потенціалу противника, що здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

Бої за Костянтинівку стають одним із найважливіших епізодів нинішнього етапу війни. Для Росії місто є не лише військовою ціллю, а й потенційним інструментом політичного тиску, тоді як для України його утримання має критичне значення для збереження оборони Донеччини. Саме тому інтенсивність бойових дій на цьому напрямку продовжує зростати, а подальший розвиток подій може суттєво вплинути на ситуацію на всьому східному фронті.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Зона смерті» під Костянтинівкою: експерти пояснили, чому Росія кинула всі сили на захоплення міста".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 12 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

День Незалежності України 2026: чи відпочиватимуть українці 24 серпня та що змінилося через воєнний стан

Українцям пояснили, чи стане День Незалежності додатковим вихідним у 2026 році та хто вирішуватиме, чи працювати цього дня.

Зарплати в Україні стрімко злетіли: де платять майже 80 тисяч гривень, а хто отримує менше 23 тисяч

Держстат оприлюднив нові дані про доходи українців. Різниця між найоплачуванішими та найменш оплачуваними професіями перевищує 55 тисяч гривень, а борги із зарплат продовжують зростати.

Лондон — Сідней за три години: чи стане гіперзвукова авіація новою ерою подорожей

Експериментальний літак Invictus може у майбутньому радикально змінити уявлення про далекі перельоти. Розробники говорять про швидкість у п’ять разів вищу за звук, але до комерційних рейсів ще багато років.

Антиукраїнські настрої у Польщі посилюються: чому почастішали напади та до чого це може призвести

Кількість конфліктів за участю українців зростає, політики попереджають про небезпечну ескалацію, а експерти говорять про вплив радикальної риторики та інформаційних кампаній.

«Пістолет біля голови та примус до підпису»: у Раді розповіли про шокуючу історію мобілізації чоловіка з травмою хребта

Житель Кременчука заявив про можливе перевищення повноважень працівниками ТЦК: за його словами, його намагалися направити на службу попри серйозну травму хребта, а під час оформлення документів нібито застосовували погрози.

Настрої в Польщі різко змінилися: нове опитування показало, як тепер поляки ставляться до українців

Свіже соціологічне дослідження зафіксувало зростання кількості поляків, які гірше ставляться до українців, а також зниження підтримки вступу України до ЄС і подальшої допомоги Києву.

Європейські новини:

Антиукраїнські настрої у Польщі посилюються: чому почастішали напади та до чого це може призвести

Кількість конфліктів за участю українців зростає, політики попереджають про небезпечну ескалацію, а експерти говорять про вплив радикальної риторики та інформаційних кампаній.

Путіну потрібна нова війна для «перемоги»: Литва попереджає про можливий удар по Балтії та Польщі

Росія не досягла заявлених цілей в Україні, тому Кремль може шукати новий спосіб продемонструвати силу. У Литві заявляють, що наступною зоною ризику можуть стати країни Балтії та Польща.

Європа вшанує жертв тоталітаризму: сім країн об'єдналися заради меморіалу в Брюсселі

До 2027 року в столиці Бельгії може з'явитися загальноєвропейський меморіал жертвам нацизму та радянського тоталітарного режиму. Ініціативу вже підтримали сім держав, а до проєкту планують залучити інші країни ЄС, бізнес і громадські організації.