Польща та Україна продовжують шукати шлях до порозуміння щодо однієї з найболючіших сторінок спільної історії — Волинської трагедії. Попри активну співпрацю між державами у сфері безпеки, оборони та підтримки України під час війни, історичні питання залишаються чутливою темою, яка періодично стає предметом гострих політичних дискусій.
У суботу, 11 липня, під час жалобних заходів у селищі Олика на Волині віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш звернувся до української сторони із закликом не героїзувати осіб, яких у Польщі вважають відповідальними за історичні трагедії. Водночас він наголосив, що майбутнє польсько-українських відносин має будуватися не на взаємних звинуваченнях, а на чесному діалозі, повазі та пам'яті про всіх загиблих.
Заклик до правди, а не до ворожнечі
Польський посадовець узяв участь у заходах, присвячених 83-й річниці Волинської трагедії. Під час свого виступу він підкреслив, що пам'ять про минуле не повинна ставати причиною нової ненависті між сусідніми народами.
За словами Косіняка-Камиша, він прибув на Волинь зі знаком миру та звертається до українців як до друзів, з якими необхідно вести щиру й відверту розмову навіть на найскладніші теми.
Міністр наголосив, що шлях до справжнього примирення неможливий без правди, взаємного прощення та належного вшанування пам'яті жертв. Особливу увагу він приділив необхідності продовження ексгумаційних робіт і гідного поховання загиблих поляків.
«Одинадцята заповідь» для двох народів
Під час виступу Косіняк-Камиш запропонував символічну ідею, яка стала однією з найбільш обговорюваних частин його промови.
Він запропонував умовно доповнити біблійний Декалог ще одним моральним принципом, який мав би стати спільним нагадуванням для поляків та українців.
За словами міністра, щороку 11 липня варто пам'ятати просте правило: не прославляти тих, чиї дії завдають болю друзям і сусідньому народу.
Таким чином польський урядовець наголосив на важливості уважного ставлення до історичної пам'яті, адже різне сприйняття окремих історичних постатей досі залишається одним із головних джерел напруження між двома країнами.
Без ексгумації примирення не буде
Окремо Косіняк-Камиш акцентував увагу на темі пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії.
На його переконання, історичні рани не можна просто залишити в минулому без належного осмислення. Він порівняв їх із фізичною раною, яка не загоїться, якщо її не очистити та не вилікувати.
Саме тому польська сторона очікує від України подальшої відкритості, співпраці у проведенні пошукових робіт та створення умов для гідного перепоховання загиблих.
Міністр висловив переконання, що лише чесне ставлення до минулого дозволить остаточно закрити болючі сторінки історії та зміцнити партнерські відносини між державами.
Варшава закликає не піддаватися емоціям
Останніми днями тема історичної пам'яті активно обговорюється і на найвищому політичному рівні.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців і поляків не дозволяти радикальним настроям визначати майбутнє двосторонніх відносин.
За його словами, взаємні образи, політичні провокації та агресивна риторика лише поглиблюють конфлікт і можуть бути використані російською пропагандою для посилення напруги між двома союзниками.
Туск наголосив, що найбільшу вигоду від масштабної кризи у відносинах між Варшавою та Києвом отримала б саме Росія, яка вже багато років намагається послабити співпрацю двох держав.
Україна наголошує на необхідності професійного історичного діалогу
Українська сторона також неодноразово заявляла про готовність продовжувати роботу над вивченням трагічних сторінок спільної історії.
Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров зазначив, що Україна офіційно визнає Волинську трагедію та підтвердженням цього є активізація пошукових і ексгумаційних робіт, які проводяться протягом останніх півтора року.
Водночас він підкреслив, що ці події необхідно розглядати у ширшому історичному контексті Другої світової війни. На його думку, питання діяльності Української повстанської армії та окремих історичних постатей мають оцінювати насамперед професійні історики, а не політики чи емоційні суспільні дискусії.
Історія залишається випробуванням для партнерства
Попри складні дискусії навколо історичної пам'яті, Польща залишається одним із ключових союзників України в Європі. Саме тому обидві сторони неодноразово наголошували, що навіть найболючіші питання минулого необхідно вирішувати шляхом діалогу, а не конфронтації.
Виступ Владислава Косіняка-Камиша став черговим нагадуванням про те, що історичні суперечки досі мають значний вплив на польсько-українські відносини. Водночас офіційні заяви Варшави та Києва свідчать про спільне прагнення не допустити, щоб минуле стало перешкодою для стратегічного партнерства, взаємної підтримки та спільного майбутнього двох держав.
