Росія останнім часом суттєво збільшила використання ракет, які рухаються за балістичною траєкторією. Така зміна у характері повітряних атак свідчить про те, що Кремль намагається адаптувати свою стратегію та знайти слабкі місця в системі української протиповітряної оборони.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що частка балістичних засобів у загальній кількості ракетних ударів зростає. За його словами, якщо раніше під час атак переважали крилаті ракети, то зараз ситуація змінилася — Росія дедалі частіше застосовує ракети, які мають високу швидкість і складніші для перехоплення траєкторії польоту.
«Балістики стає більше у відсотковому співвідношенні. Раніше запускали значно більше крилатих ракет, ніж балістичних. Зараз за минулий тиждень було понад 50 ракет, які атакують по балістичній траєкторії», — повідомив Ігнат.
До цього переліку входять різні типи озброєння, зокрема балістичні ракети комплексу «Іскандер-М», зенітні ракети С-400, які використовуються для ударів по наземних цілях за балістичною траєкторією, а також новіші системи, серед яких згадуються ракети «Циркон».
Особливість таких засобів у тому, що вони значно складніші для перехоплення. Українська система протиповітряної оборони має обмежену кількість комплексів, здатних ефективно боротися з подібними загрозами. Зокрема, найбільш ефективними проти балістичних цілей є американські комплекси Patriot.
Нові ракети з конвеєра: Росія намагається компенсувати втрати
За словами Юрія Ігната, аналіз уламків після ракетних атак показує, що Росія продовжує виробництво нових боєприпасів навіть попри значний тиск через санкції та удари по військовій інфраструктурі.
На місцях падіння ракет українські фахівці знаходять деталі з маркуванням, яке свідчить про їхнє недавнє виготовлення. У деяких випадках компоненти були вироблені буквально за кілька тижнів до моменту застосування.
Це може означати, що російській військовій промисловості складно створювати великі запаси ракет і вона змушена працювати у режимі постійного поповнення арсеналів.
Саме тому Україна продовжує завдавати ударів по підприємствах, які займаються виробництвом ракетних компонентів та мають унікальні технологічні можливості. Знищення або пошкодження таких об’єктів може впливати на темпи виробництва та можливості російського військово-промислового комплексу.
Водночас повністю замінити частину західних технологій та електронних компонентів Росія не здатна. Попри спроби налагодити власне виробництво, залежність від окремих імпортних деталей залишається одним із факторів, який обмежує можливості ракетної галузі.
Кремль робить ставку на раптовість
Окрім збільшення кількості балістичних ракет, Росія почала активніше змінювати час проведення атак. За словами Ігната, противник намагається використати фактор несподіванки, щоб ускладнити реагування українських сил протиповітряної оборони.
Раніше балістичні удари часто відбувалися у нічний час — переважно в період із другої до четвертої години ранку. Це дозволяло військовим аналітикам прогнозувати найбільш імовірні часові проміжки атак.
Однак останнім часом Росія почала запускати такі ракети вранці або вдень. За словами представника Повітряних сил, це не випадковість, а спроба змінити звичні шаблони та створити додаткове навантаження на систему спостереження і реагування.
«Ворог не може постійно змінювати тактику, але намагається використати ефект несподіванки», — пояснив Ігнат.
Такий підхід має на меті не лише завдати фізичної шкоди, а й створити психологічний тиск. Масовані удари по містах у неочікуваний час змушують цивільне населення постійно перебувати у стані підвищеної небезпеки.
Українська ППО потребує посилення
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що країна має критичний дефіцит ракет для захисту від балістичних атак. За його словами, одним із головних напрямів міжнародних переговорів залишається отримання додаткових засобів протиповітряної оборони та ракет до них.
Глава держави наголошував, що саме захист неба є одним із ключових пріоритетів, оскільки Росія дедалі частіше використовує балістичні ракети проти великих міст.
За словами Зеленського, лише під час однієї з останніх атак по Києву протягом години було випущено близько 40 таких засобів ураження. Подібні удари демонструють, наскільки важливим є зміцнення української системи ППО.
Фахівці зазначають, що боротьба з балістичними ракетами залишається одним із найскладніших завдань сучасної війни. Такі цілі мають високу швидкість, короткий час підльоту та можуть змінювати характер загрози залежно від типу ракети.
Саме тому Україна прагне не лише отримувати нові системи перехоплення, а й послаблювати можливості Росії виробляти та застосовувати такі ракети. Поєднання оборонних заходів, технологічної боротьби та ударів по військовій інфраструктурі стає одним із головних напрямів протистояння.
Зростання кількості балістичних атак свідчить, що Росія продовжує робити ставку на ракетний терор і намагається адаптувати свої методи. Водночас Україна шукає способи протидіяти цій загрозі — від посилення ППО до ураження виробничої бази, яка забезпечує створення нових ракет.
