Росія продовжує виготовляти сучасні ракети, використовуючи як імпортні електронні компоненти, так і продукцію власного та білоруського виробництва. Таких висновків дійшли фахівці після дослідження ракети «Орешник» і касетної версії комплексу «Іскандер-М».
Про це повідомив радник-уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
За його словами, результати аналізу свідчать, що міжнародні санкції впливають на російський військово-промисловий комплекс, однак наявних механізмів поки недостатньо, щоб повністю перекрити доступ до критично важливих технологій.
В «Іскандері-М» знайшли сучасні іноземні компоненти
Як зазначив Владислав Власюк, дослідження касетної ракети «Іскандер-М» виявило значну кількість імпортної електроніки.
Зокрема, спеціалісти ідентифікували компоненти, виготовлені у:
США;
Тайвані;
Швейцарії;
Японії;
Китаї;
Білорусі.
При цьому частину електронних компонентів було вироблено зовсім нещодавно — у 2024–2025 роках.
«До прикладу, у касетному "Іскандері-М" ми виявили компоненти виробництва США, Тайваню, Швейцарії, Японії, Китаю та Білорусі. Причому частина цієї електроніки була виготовлена у 2024–2025 роках. Це означає, що, попри санкції, сучасні компоненти продовжують потрапляти до російського військово-промислового комплексу. Санкції працюють, але їх виконання потребує суттєвого посилення», — наголосив Власюк.
За його словами, наявність нових іноземних деталей свідчить про те, що окремі канали постачання високотехнологічної продукції до Росії досі залишаються активними.
«Орешник» побудований на російських і білоруських комплектуючих
Окрему увагу експерти приділили дослідженню ракети «Орешник», якою Росія завдала удару 24 травня поблизу Білої Церкви.
За словами Власюка, у цьому випадку ситуація дещо інша.
Усі ідентифіковані електронні компоненти ракети виготовлені виключно підприємствами Росії та Білорусі.
Особливу роль, за його словами, відіграють білоруські виробники.
Йдеться насамперед про підприємства:
«Інтеграл»;
завод «Транзистор».
Їхня продукція регулярно використовується у сучасному російському високоточному озброєнні.
Більшість компонентів виготовлена нещодавно
Ще одним важливим результатом дослідження стали дати виробництва електронних компонентів.
Так, понад половину всіх датованих деталей, виявлених у ракеті «Орешник», виготовлено у 2023–2024 роках. Крім того, фахівці зафіксували окремі компоненти, вироблені вже у 2025 році.
Подібна ситуація спостерігається й у касетній ракеті «Іскандер-М».
У ній також виявлено значну кількість компонентів, виготовлених у 2024–2025 роках, зокрема білоруського виробництва.
За словами Владислава Власюка, це свідчить про те, що Росія не використовує лише старі запаси, а продовжує серійне виробництво нових ракет.
«Це свідчить, що йдеться не про використання старих запасів, а про триваюче виробництво ракет із застосуванням нової електронної компонентної бази», — підкреслив він.
Україна передала партнерам детальну інформацію
За словами радника президента, головний висновок проведених досліджень полягає в тому, що російська ракетна промисловість продовжує працювати.
Фахівці фіксують використання нових електронних компонентів, участь білоруських підприємств у виробничих процесах та збереження окремих каналів постачання іноземних технологій.
У зв'язку з цим Україна вже передала міжнародним партнерам детальну інформацію про виробників виявлених компонентів, їхні серійні номери та можливі ланцюги постачання.
Власюк наголосив, що подальші міжнародні зусилля мають бути спрямовані саме на перекриття цих каналів, щоб максимально ускладнити виробництво сучасного озброєння в Росії.
Європа шукає відповідь на нові ракетні загрози
Паралельно європейські країни активізують роботу над розвитком власної системи протиракетної оборони.
Раніше компанія Thales повідомила, що провідні оборонні підприємства Європи домовилися про створення консорціуму для розробки нового перехоплювача.
Очікується, що перспективна система зможе знищувати балістичні ракети середньої та проміжної дальності за межами атмосфери.
Проєкт має на меті створити незалежне європейське рішення у сфері протиракетної оборони, здатне протидіяти сучасним балістичним ракетам, зокрема системам класу «Орешник», оснащеним роздільними та маневруючими бойовими блоками.
На думку експертів, розвиток таких технологій стає одним із ключових напрямків зміцнення безпеки Європи на тлі подальшого вдосконалення російського ракетного озброєння.
