Порти Великої Одеси завжди були головними морськими воротами України, через які проходила значна частина експорту металургійної продукції, залізної руди, аграрної продукції та іншої стратегічно важливої сировини. Саме вони забезпечували стабільний валютний потік, підтримували роботу тисяч підприємств і гарантували мільйони українців робочими місцями. Проте нині ситуація стрімко погіршується. Через російські атаки на цивільне судноплавство робота чорноморських портів фактично паралізується, а наслідки цього вже виходять далеко за межі логістичної сфери.
Першими удар відчули великі промислові підприємства, діяльність яких безпосередньо залежить від можливості безперешкодного експорту продукції морем. Відсутність стабільних морських перевезень змушує компанії переглядати виробничі плани, скорочувати випуск продукції або повністю зупиняти виробництво.
Одним із перших про критичну ситуацію повідомив Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Підприємство вже розпочало процес призупинення видобутку через неможливість безпечно відвантажувати продукцію морським шляхом. Слідом аналогічне рішення ухвалив Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, який є ключовим активом компанії Ferrexpo. Починаючи з 3 серпня підприємство змушене припинити роботу через неможливість експортувати продукцію та гострий дефіцит обігових коштів.
Представники бізнесу зазначають, що фінансові труднощі виникають не лише через зупинку портів. Додатковий тиск створює підвищення тарифів на вантажні перевезення залізницею, яке ще більше збільшує витрати виробників. У результаті компанії стикаються із ситуацією, коли навіть за наявності продукції вони фізично не можуть доставити її покупцям за економічно виправданою ціною.
Особливу тривогу викликає той факт, що швидкої альтернативи портам Великої Одеси фактично не існує. Дунайські порти працюють на межі своїх можливостей і не здатні забезпечити необхідні обсяги перевалки. Логістика через Румунію чи Польщу також має серйозні обмеження. Вона дорожча, потребує більше часу та не дозволяє транспортувати такі обсяги вантажів, які традиційно проходили через чорноморські порти.
Саме тому для багатьох українських експортерів використання альтернативних маршрутів означає суттєве зростання собівартості продукції. Для окремих категорій товарів це робить експорт економічно невигідним, а іноді й збитковим.
Аналітики наголошують, що проблема виходить далеко за межі окремих підприємств. Якщо робота морських портів залишатиметься заблокованою тривалий час, країна ризикує втратити значну частину свого експортного потенціалу. Йдеться про десятки мільярдів доларів валютної виручки, які традиційно надходили до економіки завдяки продажу української продукції на світових ринках.
Скорочення валютних надходжень автоматично впливає на стабільність фінансової системи. Зростає навантаження на валютний ринок, посилюються ризики коливань курсу гривні, а державний бюджет недоотримує сотні мільярдів гривень податкових платежів. У таких умовах державі стає складніше фінансувати соціальні програми, підтримувати економіку та реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти.
Не менш серйозною є ситуація у металургійній галузі. У групі "Метінвест" повідомляють, що блокування судноплавства вже негативно впливає не лише на експорт готової продукції, а й на імпорт критично важливої сировини. Металургійні підприємства щомісяця потребують близько 230–250 тисяч тонн коксівного вугілля. Після припинення роботи Покровської вугільної групи альтернативних внутрішніх джерел цієї сировини практично не залишилося, тому її доводиться імпортувати.
У разі подальших перебоїв із морською логістикою підприємства можуть зіткнутися вже не лише зі складнощами експорту, а й із дефіцитом ресурсів для самого виробництва. Це означає ще більші ризики скорочення випуску продукції та нових вимушених простоїв.
За оцінками компанії, вже у серпні обсяги видобутку на Об'єднаному гірничо-збагачувальному комбінаті можуть скоротитися приблизно на 30% порівняно із середніми показниками 2025 року. Одночасно прогнозується падіння залізничних перевезень продукції гірничо-збагачувальних комбінатів приблизно на 1,3 мільйона тонн щомісяця.
Такі показники демонструють масштаб проблеми. Менше виробництва означає менше замовлень для транспортної галузі, ремонтних підприємств, енергетики та багатьох суміжних секторів економіки. Таким чином негативний ефект поширюється ланцюговою реакцією практично на всю промисловість країни.
Найбільших втрат можуть зазнати поставки залізорудної сировини до Китаю та Туреччини, чавуну до США, а також металевої заготовки й прокату до країн Південної Європи та Близького Сходу. Саме ці ринки протягом багатьох років залишалися ключовими покупцями української металургійної продукції.
У разі тривалих перебоїв міжнародні партнери можуть переорієнтуватися на інших постачальників. Повернути втрачені ринки після завершення кризи буде набагато складніше, адже конкуренти швидко займають звільнені ніші, укладають довгострокові контракти та зміцнюють свої позиції.
Представники українського бізнесу наголошують, що кожен день простою збільшує ризики нових зупинок підприємств, скорочення персоналу та втрати висококваліфікованих кадрів. Це не лише проблема окремих компаній, а виклик для всієї економіки держави.
Саме тому відновлення безпечної роботи портів Великої Одеси дедалі частіше називають одним із найважливіших державних пріоритетів. Від їхньої стабільної роботи залежить не лише експорт продукції, а й фінансова стійкість країни, наповнення бюджету, стабільність національної валюти та збереження сотень тисяч робочих місць.
Сьогодні ситуація навколо морських портів перетворилася на один із ключових факторів, що визначатиме економічний стан України найближчими місяцями. Якщо проблема не буде вирішена, наслідки можуть виявитися значно масштабнішими, ніж тимчасове скорочення експорту. Йдеться про ризик уповільнення промислового виробництва, втрату міжнародних ринків, зниження інвестиційної привабливості та посилення фінансового навантаження на державу. Саме тому бізнес закликає максимально швидко забезпечити безпечне судноплавство та повернути чорноморським портам можливість працювати у повному обсязі.
