Соціальні мережі, які ще донедавна здавалися для багатьох підприємців майже невидимою зоною для торгівлі, дедалі уважніше потрапляють у поле зору держави. Державна податкова служба України готується активніше перевіряти продажі через Instagram, TikTok, Telegram, Viber та WhatsApp. Йдеться не лише про вже зареєстрованих підприємців, а й про тих, хто систематично продає товари або послуги онлайн, але офіційно не оформлює свою діяльність.
Про новий напрям роботи ДПС повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, податкова використовуватиме інформацію з відкритих джерел в інтернеті, щоб виявляти можливі порушення та визначати платників із підвищеними ризиками.
Фактично це означає, що сторінка магазину в соцмережі може стати джерелом інформації для податкового аналізу. Асортимент, регулярність публікацій, оголошення про продажі та інші відкриті дані можуть допомагати контролюючим органам зрозуміти, чи ведеться системна господарська діяльність.
Особлива увага приділятиметься бізнесу, який уже зареєстрований, але повинен використовувати реєстратори розрахункових операцій — РРО або програмні РРО. Податкова шукатиме аномалії та ознаки можливих порушень, після чого ризикових платників можуть перевіряти.
Втім, значно чутливішою для онлайн-продавців може стати інша частина кампанії. ДПС планує виявляти людей, які фактично ведуть підприємницьку діяльність через соцмережі, приймають замовлення та отримують гроші, але при цьому взагалі не зареєстровані як платники податків.
Для частини продавців це може стати серйозним сигналом. Бізнес у соцмережах часто починається майже непомітно: людина створює сторінку, викладає кілька товарів, приймає перші замовлення, а згодом перетворює це на постійне джерело доходу. Водночас відсутність фізичного магазину чи офісу не означає автоматично відсутності підприємницької діяльності.
Окремий нюанс — популярна практика приховувати вартість товару за фразами на кшталт «ціна в директ». Сам по собі такий напис ще не є доказом порушення, однак він не робить продажі невидимими для держави. Якщо за сторінкою стоїть систематична торгівля, відкриті дані можуть стати одним із елементів для подальшого аналізу.
За словами Василевської-Смаглюк, у виявленні таких продавців ДПС має працювати спільно з Національною поліцією. Передбачена також роз'яснювальна робота. Однак якщо буде встановлено порушення, наслідки можуть бути значно серйознішими — від штрафних санкцій до вимоги легалізувати діяльність.
Ініціатива пов'язана з рішенням парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо детінізації економіки. Для держави логіка очевидна: якщо бізнес отримує дохід від систематичного продажу товарів або послуг, він має працювати за встановленими правилами та виконувати податкові зобов'язання.
Для сумлінного підприємця це водночас може означати посилення конкуренції. Коли один продавець офіційно сплачує податки, дотримується вимог до розрахунків і веде облік, а інший працює фактично «в тіні», їхні витрати принципово різні. Посилення контролю потенційно має скоротити таку нерівність.
Водночас важливо не сприймати кожен продаж через соцмережу як автоматичне порушення. Ключове значення матимуть характер діяльності, її системність, статус продавця та дотримання конкретних законодавчих вимог.
Тенденція, однак, очевидна: цифрова торгівля дедалі менше залишається простором, де можна розраховувати на анонімність. Соцмережа для бізнесу — це вже не просто вітрина, а публічне джерело інформації. І якщо сторінка перетворилася на повноцінний магазин із постійними продажами, ігнорувати юридичну сторону такої діяльності стає дедалі ризикованіше.
Тож для продавців у Instagram, TikTok, Telegram та інших сервісах нинішня ситуація — привід не панікувати, а перевірити власну модель роботи. Чи правильно оформлений бізнес, чи виконуються вимоги щодо розрахункових операцій, чи належно ведеться облік і чи відповідає фактична діяльність заявленому статусу. Адже в епоху цифрової торгівлі фраза «це просто сторінка в соцмережі» вже навряд чи може бути достатнім поясненням.
