Україна готується до чергового складного зимового періоду, який може стати серйозним випробуванням не лише для енергетики, а й для всієї системи оборони та цивільного захисту. Влада вже оцінює, скільки коштів необхідно залучити, щоб країна могла пройти холодні місяці максимально підготовленою.
Президент Володимир Зеленський заявив, що для проходження зимового періоду Україні необхідно 8–10 млрд доларів. Про це глава держави повідомив за підсумками саміту Нордично-Балтійської вісімки, який відбувся в Києві.
За словами президента, під час зустрічей окрему увагу приділили питанням протиповітряної та протиракетної оборони, підготовці до зимових викликів і пошуку необхідного фінансування.
«Два головних питання, які ми глибоко сьогодні розбирали, це — антибалістика, все, що пов’язане із зимовими викликами, і гроші», — зазначив Зеленський.
На що Україні потрібні мільярди
Йдеться не лише про традиційну підготовку до опалювального сезону. В умовах війни зима означає необхідність одночасно забезпечувати стійкість цивільної інфраструктури, захищати міста та підтримувати боєздатність Сил оборони.
Зеленський пояснив, що 8–10 млрд доларів необхідні для забезпечення українських військових озброєнням, а також для захисту цивільного населення.
Особливо важливим напрямом є системи протиповітряної оборони. Саме вони залишаються одним із ключових елементів захисту українських міст, енергетичних об’єктів, промисловості та критичної інфраструктури.
Зима традиційно створює додаткові ризики. У разі масованих ударів по енергетичній системі наслідки можуть відчуватися не лише в окремих регіонах. Пошкодження об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії здатне створити ланцюгову реакцію, яка впливатиме на опалення, водопостачання, роботу підприємств, транспорту та зв’язку.
Саме тому підготовка до зими для України давно перестала бути виключно питанням енергетики. Це комплексне завдання, яке включає військову, фінансову, технологічну та цивільну складові.
Дефіцит Міноборони ще більший
Озвучені президентом 8–10 млрд доларів — це потреба саме для проходження зимового періоду за визначеними напрямами. Водночас загальна фінансова ситуація в оборонній сфері значно складніша.
За словами Зеленського, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів.
Таким чином, сума, необхідна для підготовки до зими, є лише частиною загальної фінансової потреби держави в умовах війни.
Для України це означає необхідність одночасно вирішувати декілька завдань: фінансувати оборону, закуповувати озброєння, забезпечувати армію, підтримувати функціонування держави та готувати цивільну інфраструктуру до можливих нових ударів.
Фінансовий тиск посилюється ще й тим, що війна триває, а потреби держави залишаються надзвичайно високими. Власних бюджетних ресурсів недостатньо для повного покриття всіх видатків, тому міжнародна підтримка залишається одним із ключових факторів фінансової стійкості України.
Заморожені активи Росії можуть стати джерелом коштів
Одним із можливих способів покриття фінансової потреби Зеленський назвав заморожені російські активи.
Президент зазначив, що Україна працюватиме над різними варіантами залучення коштів, зокрема у двосторонньому форматі з окремими державами.
Також Київ розраховує на наближення наступного траншу в межах великого пакета фінансової допомоги обсягом 90 млрд доларів.
Питання використання заморожених російських активів залишається одним із найбільш важливих для України. Йдеться про значні кошти, які після початку повномасштабної війни були заблоковані в різних юрисдикціях.
Україна послідовно наполягає на тому, що ці ресурси мають бути спрямовані на підтримку держави та відновлення після завданих війною руйнувань. Водночас механізми використання самих активів і доходів від них мають складну юридичну та політичну природу, через що країнам-партнерам доводиться шукати відповідні рішення.
Європа вже спрямовує доходи від активів на допомогу Україні
Одним із прикладів такого підходу стали кошти, отримані від надприбутків, які генерують заморожені російські активи.
На початку серпня 2026 року повідомлялося, що Європейський Союз має виділити Україні ще 1,4 млрд євро з доходів від таких активів.
Ці гроші формуються не шляхом прямої передачі самого замороженого майна, а за рахунок прибутків, які виникають у процесі його зберігання.
Для Києва подібні механізми є важливими, оскільки дозволяють отримувати додаткові ресурси без прямого збільшення фінансового навантаження на український бюджет.
Проте навіть мільярдні транші не вирішують проблему повністю. Масштаб потреб України залишається значно більшим, а видатки на оборону та захист країни продовжують зростати.
Чому майбутня зима може стати випробуванням
Зимовий період в Україні традиційно пов'язаний із підвищеним споживанням електроенергії та тепла. В умовах війни до цього додається постійний ризик ударів по критичній інфраструктурі.
Саме тому для держави важливо не просто відновлювати пошкоджені об'єкти після атак, а створювати резерви та альтернативні можливості. Йдеться про додаткову генерацію, захист енергетичних об'єктів, накопичення обладнання, ремонтні бригади, резервні джерела живлення та посилення систем ППО.
Окремий виклик — захист населення. Навіть за наявності достатніх запасів енергоносіїв масовані атаки можуть призводити до перебоїв із електропостачанням. Тому країні необхідні ресурси, які дозволять швидко реагувати на пошкодження та мінімізувати час без світла й тепла.
На цьому тлі 8–10 млрд доларів — це не просто абстрактна цифра. За нею стоять конкретні потреби: ракети та інше озброєння для Сил оборони, системи ППО, засоби захисту цивільного населення та підготовка країни до можливих надзвичайних ситуацій.
Україна шукає одразу кілька джерел фінансування
Київ не розраховує лише на один механізм отримання коштів. За словами Зеленського, робота ведеться одразу за кількома напрямами.
Серед них — двостороння допомога від партнерів, міжнародні фінансові пакети, доходи від заморожених російських активів та співпраця з державами, які не входять до Європейського Союзу.
Такий підхід необхідний через масштаб фінансової потреби. Якщо один канал фінансування затримується, це не повинно повністю зупиняти підготовку держави до зими.
Водночас для України критично важливо отримувати кошти вчасно. Підготовка до складного сезону не може відкладатися на момент, коли морози вже почалися або критична інфраструктура зазнала нових пошкоджень. Озброєння, системи ППО, обладнання для енергетики та резерви необхідно закуповувати й розгортати заздалегідь.
Попереду — боротьба не лише за тепло, а й за стійкість держави
Заява Зеленського про необхідність 8–10 млрд доларів показує масштаб викликів, які стоять перед Україною напередодні зими.
Цієї суми потребують не для однієї сфери. Вона має допомогти одночасно підтримати обороноздатність країни, посилити захист повітряного простору та забезпечити цивільне населення необхідними засобами захисту.
При цьому загальний дефіцит бюджету Міністерства оборони у 27 млрд доларів демонструє, наскільки великим залишається фінансове навантаження на державу.
Україна входить у новий зимовий період із розумінням того, що випробування можуть бути дуже серйозними. Ідеться вже не просто про те, чи вистачить електроенергії або тепла в окремому місті. Питання значно ширше — чи зможе держава швидко відновлювати інфраструктуру, захищати людей, забезпечувати армію та підтримувати роботу критично важливих систем під час можливих масованих атак.
Саме тому пошук 8–10 млрд доларів стає одним із центральних фінансових завдань найближчого періоду. Від того, наскільки швидко Україна та її партнери зможуть знайти ці ресурси, залежатиме не лише комфорт проходження зими, а й стійкість країни перед новими викликами.
