На українському продовольчому ринку сформувалася ситуація, яку на перший погляд складно назвати логічною. Обмеження роботи портів і труднощі з експортом аграрної продукції зазвичай асоціюються з великими економічними втратами для держави, виробників та експортерів. Проте водночас ці обставини можуть стримувати зростання вартості частини продуктів для українських споживачів.
Про цей парадокс заявив економіст Олександр Савченко в ефірі «Новини.LIVE». За його словами, через неможливість вивозити врожай у звичних обсягах значна частина аграрної продукції залишається всередині країни. У результаті внутрішній ринок отримує більшу пропозицію, ніж міг би мати за нормальної роботи експортних маршрутів.
Саме це, на думку фахівця, наразі є одним із факторів, який стримує продовольчу інфляцію.
Надлишок продукції працює проти зростання цін
Економічна логіка тут доволі проста: коли виробники можуть активно продавати сільськогосподарську продукцію за кордон, частина врожаю залишає Україну. Внутрішня пропозиція відповідно скорочується, а ціни можуть отримувати додатковий поштовх угору.
Ситуація змінюється, коли експортні можливості обмежені.
Частина продукції, яку за інших умов планували б відправити на зовнішні ринки, залишається в Україні. Для внутрішнього покупця це означає більшу кількість товару на ринку. Якщо пропозиція перевищує попит, продавцям складніше безболісно підвищувати ціни.
Саме тому Савченко називає ситуацію своєрідним парадоксом: проблема, яка завдає серйозної шкоди українському аграрному сектору та експортерам, одночасно може мати стримувальний ефект для внутрішніх цін.
Але це зовсім не означає, що проблеми з портами є позитивними для української економіки загалом. Навпаки, довгострокові наслідки обмеження експорту можуть бути значно складнішими. Виробники втрачають частину доходів, погіршується їхня фінансова стійкість, виникають додаткові витрати на зберігання продукції, а аграрний бізнес змушений шукати альтернативні маршрути постачання.
Тому дешевші продукти для споживача в окремий момент не компенсують усіх економічних втрат, пов'язаних із проблемами експорту.
Паливо залишається одним із головних ризиків
Ще одним фактором, який безпосередньо впливає на кінцеву вартість продуктів, є ціна пального.
Вартість бензину, дизельного пального та інших енергоресурсів закладається практично на всіх етапах продовольчого ланцюжка. Фермеру потрібно заправити техніку, перевезти врожай, доставити продукцію на склад або переробне підприємство. Потім товар необхідно транспортувати до торговельних мереж, а магазини своєю чергою витрачають кошти на логістику та забезпечення роботи своїх об'єктів.
Тому навіть відносно невелике підвищення вартості пального може поступово відображатися на цінниках у магазинах.
За словами Савченка, певний час ціни на пальне зростали, однак останніми днями на світовому нафтовому ринку з'явилася тенденція до зниження. Якщо ця тенденція збережеться, вона потенційно може послабити один із чинників тиску на українські ціни.
Втім, залежність українського ринку від зовнішніх енергетичних факторів залишається високою. Будь-яке нове загострення на світовому ринку нафти, проблеми з постачанням або різке здорожчання логістики можуть досить швидко змінити ситуацію.
Удари по логістиці створюють додатковий тиск
Окремою проблемою залишаються пошкодження української логістичної інфраструктури та складських об'єктів.
Для продовольчого ринку склади мають критичне значення. Продукцію потрібно не просто виростити чи виробити — її необхідно десь зберігати, сортувати, пакувати та розподіляти між регіонами.
Пошкодження великих складських комплексів змушує компанії змінювати логістичні моделі. Бізнес може переходити на використання менш масштабних складів, збільшувати кількість проміжних пунктів зберігання або частіше перевозити продукцію безпосередньо до магазинів.
Усе це збільшує операційні витрати.
Водночас Савченко вважає, що якщо торговельні мережі зможуть мінімізувати залежність від великих складських комплексів, вплив цього фактора на кінцеві ціни може залишитися відносно невеликим.
Проте повністю виключити ризик подорожчання не можна. Логістика в умовах війни залишається значно складнішою, ніж у мирний період, а будь-яке додаткове плече транспортування зрештою має свою ціну.
Восени українців чекає сезонна зміна цін
Найближчими місяцями споживачі можуть особливо відчути інший фактор — завершення сезону вітчизняних овочів і фруктів.
Улітку український ринок значною мірою забезпечується продукцією місцевих виробників. У міру наближення осені ситуація поступово змінюється. Частину товарів доводиться імпортувати, а імпортна продукція залежить не лише від собівартості виробництва, а й від валютного курсу, міжнародної логістики, митних витрат і вартості транспортування.
Тому сезонне подорожчання окремих категорій продуктів у вересні не стане несподіванкою.
Економіст прогнозує, що першими можуть відреагувати саме овочі та фрукти, які українці звикли купувати за літніми цінами. Коли місцева пропозиція скорочуватиметься, на ринку збільшуватиметься частка імпортної продукції.
Для покупця це означатиме досить просту зміну: звичні літні ціни залишаться в минулому, а за частину товарів доведеться платити більше.
Молочні продукти також можуть відчутно подорожчати
Окремі прогнози щодо майбутнього зростання цін звучать і щодо молочної продукції.
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас раніше попереджала, що торговельні мережі можуть спробувати перекласти частину збитків, пов'язаних із втратою складських приміщень, на кінцевого покупця.
За її оцінкою, молочна група товарів може подорожчати більш ніж на 10%.
Якщо такий сценарій реалізується, для українських сімей це стане додатковим навантаженням на бюджет. Молочні продукти належать до категорії товарів повсякденного попиту, тому навіть помітне підвищення цін на них може швидко відобразитися на загальних витратах домогосподарств.
Чому дешевша їжа зараз не означає стабільності в майбутньому
Нинішню ситуацію на українському ринку важливо сприймати комплексно. Обмеження експорту справді можуть тимчасово стримувати ціни завдяки збільшенню внутрішньої пропозиції. Проте це лише один елемент великої системи.
На продовольчі ціни одночасно впливають вартість енергоносіїв, курс валют, урожайність, логістика, витрати виробників, ситуація зі складами, імпорт, сезонність та безпекова ситуація.
Причому окремі фактори можуть діяти в протилежних напрямках. Наприклад, надлишок аграрної продукції всередині країни стримує ціни, тоді як дорожча логістика працює на їхнє підвищення. Влітку достатня кількість українських овочів може утримувати вартість продукції, але вже восени скорочення місцевої пропозиції здатне змінити баланс.
Саме тому говорити про єдиний сценарій для всього продовольчого ринку було б неправильно.
Одні товари можуть залишатися відносно стабільними, інші — дорожчати. Найбільше ризиків найближчим часом стосується продукції, яка залежить від імпорту, сезонних поставок або складної логістики.
Для українських споживачів це означає, що вересень може стати своєрідною точкою переходу. Літній період із високою пропозицією вітчизняних овочів та фруктів поступово завершуватиметься, а вплив імпортної продукції та логістичних витрат зростатиме.
Тож нинішній парадокс із портами не варто сприймати як добру новину для економіки. Він лише демонструє, наскільки складним і суперечливим залишається український продовольчий ринок: те, що завдає удару по експортному потенціалу держави, у короткостроковій перспективі може стримувати ціни всередині країни.
Але така рівновага дуже нестійка. Якщо одночасно посиляться логістичні проблеми, зросте вартість пального або скоротиться внутрішня пропозиція сезонних продуктів, перевага від надлишку аграрної продукції може швидко зникнути. І тоді українські покупці відчують на собі вже не парадокс, а цілком закономірний тиск усіх цих факторів через магазинні цінники.
