Останні удари Сил оборони України по військових об'єктах у Новоросійську могли суттєво змінити баланс сил у Чорному морі. Росія втратила частину кораблів, здатних застосовувати крилаті ракети «Калібр», а її можливості для нанесення таких ударів із чорноморського напрямку стали значно меншими.
Втім, говорити про повне зникнення ракетної загрози поки зарано. За оцінкою Defence Express, у боєздатному стані в Чорному морі може залишатися щонайменше п'ять носіїв «Калібрів». Їхній потенційний сумарний залп оцінюється приблизно у 16–20 ракет.
Це значно менше, ніж на початку повномасштабної війни, але все ще достатньо, щоб становити серйозну небезпеку.
Які носії «Калібрів» були у Росії на початку війни
На початку повномасштабного вторгнення Росія мала в Чорному морі кілька типів кораблів і підводних човнів, здатних застосовувати ракети 3М14 «Калібр».
Йшлося про два фрегати проєкту 11356Р, три малі ракетні кораблі типу «Буян-М», два кораблі проєкту 22800 «Каракурт», чотири підводні човни «Варшавянка» та один підводний човен проєкту 877В «Палтус».
У теорії це дозволяло сформувати залп до 76 ракет. Водночас частина кораблів на початку 2022 року ще не була повністю введена до складу бойових сил, тому реальні можливості були дещо іншими.
Крім того, оцінка стосується саме кораблів Чорноморського флоту, які перебували безпосередньо в Чорному морі. Росія також могла використовувати сили Каспійської флотилії.
Наприклад, у 2022 році українські військові уразили малий ракетний корабель «Великий Устюг». Пошкоджене судно після цього відбуксирували на ремонт через систему внутрішніх водних шляхів.
Як Росія втрачала носії ракет
У наступні роки російський ракетний потенціал у регіоні поступово скорочувався.
У 2023 році був уражений малий ракетний корабель «Аскольд», а у 2024 році знищено «Циклон». Серед підводних човнів особливо серйозними стали втрати «Ростова-на-Дону» та «Колпіно».
«Ростов-на-Дону» спочатку зазнав ураження, а згодом був затоплений. «Колпіно» отримав критичні пошкодження внаслідок операції Служби безпеки України.
Однак найбільшого розголосу останнім часом набули удари по Новоросійську.
За інформацією OSINT-аналітиків, під час атаки були уражені два російські фрегати — «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров». Також під удар потрапив один із малих ракетних кораблів типу «Буян-М». Його точний технічний стан наразі залишається невідомим.
Якщо ці оцінки підтвердяться, Росія втратила ще частину кораблів, які могли використовуватися для запуску крилатих ракет.
Скільки носіїв залишилося
За оцінкою Defence Express, зараз у складі чорноморського угруповання Росії в боєздатному стані має залишатися щонайменше п'ять носіїв «Калібрів».
До них відносять два кораблі типу «Буян-М» і три підводні човни — два представники проєкту «Варшавянка», «Старий Оскол» та «Великий Новгород», а також «Алросу».
Однак із «Алросою» ситуація неоднозначна.
Після тривалої модернізації підводний човен отримав можливість застосовувати «Калібри». Водночас у відкритих джерелах немає підтверджень, що він коли-небудь здійснював бойовий пуск цієї ракети.
Є питання і до технічного стану субмарини. За приблизно 36 років служби «Алроса» щонайменше 14 років провела в ремонтах. Тому формальна наявність можливості запускати «Калібри» ще не означає гарантованої готовності регулярно використовувати цю зброю.
Саме тому реальна кількість справді надійних носіїв може бути меншою за формальну оцінку.
16–20 ракет — це багато чи мало?
За розрахунками Defence Express, сумарний залп боєздатних носіїв «Калібрів» у Чорному морі зараз становить приблизно 16–20 ракет.
Для порівняння: на початку повномасштабної війни потенціал був у кілька разів більшим.
Це серйозне скорочення. Воно означає, що Росії стало значно складніше одночасно сформувати великий залп із Чорного моря та підтримувати постійну присутність великої кількості ракетних носіїв.
Проте це не означає, що загроза «Калібрів» зникла. Навіть один підводний човен залишається складною ціллю, а невелика кількість носіїв може застосовуватися для ударів у найбільш несподіваний момент.
Крім того, Росія має можливість компенсувати частину втрат.
Москва може перекинути додаткові кораблі
Росія має внутрішні водні маршрути, які потенційно дозволяють переміщувати окремі бойові кораблі між різними морями. Йдеться, зокрема, про маршрути через Дон, Волгу та Азовське море.
Тобто нинішня кількість носіїв у Чорному морі не обов'язково є остаточною.
Є й інший варіант — використання Каспійського моря. Росія вже застосовувала звідти крилаті ракети по території України, не заводячи носії безпосередньо в Чорне море.
Такий підхід має свої обмеження: дальність і географія застосування не дозволяють однаково ефективно атакувати всі регіони України. Але для російського командування це залишається альтернативним напрямком.
Таким чином, удари по Новоросійську стали серйозним ударом по чорноморській компоненті російського ракетного угруповання, але не поставили крапку в історії «Калібрів».
Росії доводиться дедалі складніше зберігати в Чорному морі велику кількість носіїв крилатих ракет. Водночас Москва все ще має можливість маневрувати кораблями, використовувати підводні човни та залучати Каспійський напрямок.
Тому головний результат останніх ударів — не повне зникнення ракетної загрози, а помітне звуження можливостей Росії для її регулярного застосування з Чорного моря.
