Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни може стати не просто складним організаційним викликом, а серйозним випробуванням для самої держави. Президент Володимир Зеленський заявив, що виборчий процес у нинішніх умовах здатен спричинити глибокий суспільний розкол.
За його словами, вибори зараз можуть перетворитися на своєрідне «цунамі для держави», наслідки якого буде надзвичайно складно контролювати. Президент наголосив, що його головною стратегією залишається завершення війни та збереження незалежної й суверенної України.
Водночас Зеленський зазначив, що приблизно рік тому Україну з різних боків активно підштовхували до проведення виборів навіть в умовах бойових дій. Він стверджує, що був готовий обговорювати такий сценарій, але лише за наявності чітких і реальних гарантій.
Якими мають бути вибори під час війни
Позиція президента, за його словами, від початку була доволі конкретною. Якщо міжнародні партнери запропонують умови, які дозволять провести вибори безпечно, легітимно та демократично, Україна могла б розглядати такий варіант.
Однак проблема полягає в масштабі завдань, які довелося б вирішити.
У виборчому процесі мають брати участь військовослужбовці, які перебувають на службі та захищають країну. Окреме питання — голосування на територіях поблизу лінії бойових дій, де звичайний виборчий процес може бути фізично небезпечним.
Ще складнішою є ситуація з українцями, які через війну виїхали за кордон. Йдеться про мільйони громадян, які фактично залишаються частиною українського суспільства, але перебувають поза межами держави.
Як забезпечити однакові умови голосування для тих, хто залишився в Україні, військових, громадян у прифронтових районах та українців за кордоном? Як гарантувати, що виборчі дільниці не стануть цілями атак? Як забезпечити таємницю голосування та захист виборчої інфраструктури?
Ці питання не мають простих відповідей.
Саме тому Зеленський наголошує: якщо партнери мають конкретні механізми, які дозволять провести безпечні та демократичні вибори, їх можна обговорювати.
Але, за словами президента, таких пропозицій від західних партнерів не надійшло.
Чому припинення вогню є ключовою умовою
Одним із головних бар'єрів для проведення виборів залишається сама війна.
Поки тривають ракетні удари, атаки безпілотників і бойові дії, гарантувати повну безпеку виборчого процесу фактично неможливо. Навіть якщо виборчі дільниці будуть організовані у відносно безпечних місцях, залишається ризик ударів у день голосування.
Зеленський прямо пов'язує можливість проведення виборів із припиненням вогню. За його словами, реалізація такого сценарію неможлива доти, доки російський правитель Володимир Путін не погодиться на припинення бойових дій.
Це перетворює питання виборів на частину значно ширшої проблеми — питання завершення війни.
Фактично Україна опиняється перед складною дилемою. З одного боку, демократія передбачає регулярне волевиявлення громадян та оновлення влади. З іншого — держава, яка перебуває під постійними ударами, не може гарантувати стандартні умови для проведення виборів.
І саме ця суперечність робить тему настільки чутливою.
«Цунамі для держави»: що саме має на увазі Зеленський
Найбільш резонансною стала характеристика, яку президент дав можливим виборам просто зараз. Він назвав їх «цунамі для держави», здатним розколоти Україну.
За цією заявою стоїть не лише побоювання щодо результатів голосування. Йдеться про ризик того, що виборча кампанія в умовах війни може різко посилити внутрішню політичну боротьбу.
Вибори майже завжди означають конкуренцію між політичними силами. Кандидати критикують один одного, сперечаються щодо майбутнього країни, пропонують різні підходи до економіки, безпеки та зовнішньої політики.
У мирний час така конкуренція є нормальною частиною демократичного процесу.
Але під час повномасштабної війни політична боротьба може мати значно небезпечніші наслідки.
Суспільство вже перебуває під величезним психологічним тиском. Мільйони людей втратили домівки, родичів або роботу. Військові перебувають на фронті, а їхні сім'ї живуть у постійній тривозі. Люди в різних регіонах країни можуть мати різний досвід війни та різне бачення майбутнього.
На цьому тлі виборча кампанія здатна посилити вже наявні суперечності.
Військові та цивільні — ще один складний виклик
Окремо постає питання участі військовослужбовців.
Сотні тисяч українців перебувають у Силах оборони, часто далеко від місця постійного проживання. Деякі військові можуть перебувати безпосередньо на бойових позиціях, де організувати традиційне голосування надзвичайно складно.
Водночас позбавлення військових можливості повноцінно брати участь у виборах також створює серйозну проблему.
Саме військові сьогодні несуть на собі значну частину відповідальності за безпеку країни. Їхнє право голосу не може просто залишатися поза увагою через складність організації виборчого процесу.
Тому будь-яка модель виборів під час війни мала б враховувати потреби військовослужбовців нарівні з цивільними.
Мільйони українців за кордоном
Ще одна проблема — українці, які через війну опинилися в інших країнах.
Їхня участь у виборах могла б стати одним із найбільш складних питань усього процесу. Українські громадяни за кордоном мають залишатися частиною політичного життя своєї держави, але забезпечення для них однакових умов голосування потребує масштабної організаційної роботи.
Потрібно було б вирішити питання виборчих дільниць, перевірки виборців, підрахунку голосів, транспортування виборчої документації та захисту самого процесу від можливого втручання.
Крім того, залишається питання інформаційного впливу.
Виборча кампанія в умовах війни була б особливо вразливою до дезінформації, маніпуляцій та спроб вплинути на настрої громадян. Росія вже багато років використовує інформаційні операції проти України, а масштабна виборча кампанія створила б для таких атак додаткові можливості.
Вибори можуть стати ще одним фронтом
Саме інформаційний фактор є одним із найбільш серйозних ризиків.
Під час виборів суспільство неминуче стає більш політизованим. Будь-яка заява кандидата, скандал, підозра у фальсифікації чи конфлікт навколо підрахунку голосів можуть отримати величезний резонанс.
В умовах війни це може бути використано для посилення недовіри до державних інституцій.
Якщо частина суспільства визнає результати виборів, а інша частина вважатиме їх несправедливими або такими, що відбулися з порушеннями, країна може отримати серйозну політичну кризу саме в момент, коли їй необхідні максимальна єдність і стабільність.
Тому слова Зеленського про можливий розкол не варто розглядати лише як політичну риторику. Вони відображають реальну проблему: демократичний процес під час війни повинен не послаблювати державу, а зміцнювати її.
Зеленський говорить не про відмову від виборів
Важливо, що позиція президента не означає відмову від демократичних виборів як таких.
Зеленський не заявив, що Україна не повинна проводити вибори після завершення війни. Навпаки, його аргументація стосується саме умов, у яких вони можуть бути проведені.
Якщо бойові дії завершаться, з'являться можливості для підготовки повноцінної виборчої кампанії, повернення частини громадян, відновлення виборчої інфраструктури та створення необхідних гарантій безпеки.
Тоді вибори можуть стати не джерелом хаосу, а важливим елементом відновлення політичного життя країни.
Однак для цього необхідно, щоб громадяни могли голосувати без страху за власне життя, а держава мала можливість гарантувати чесність і прозорість процесу.
Чи може закінчення війни змінити ситуацію
Минулого року Зеленський заявляв, що готовий не балотуватися на ще один президентський строк, якщо вдасться завершити війну з Росією.
Ця позиція також важлива для розуміння нинішньої заяви президента.
Він фактично ставить завершення війни та збереження держави вище за питання особистого політичного майбутнього. За словами Зеленського, його стратегія полягає в тому, щоб довести країну до завершення війни та зберегти незалежну і суверенну державу.
Це означає, що питання виборів, принаймні у його нинішньому баченні, має розглядатися не ізольовано, а в контексті безпеки країни.
Україна опинилася перед складним вибором
Дискусія про вибори неминуче буде повертатися до українського суспільства. І чим довше триває війна, тим гострішим може ставати питання про майбутнє політичної системи.
Але провести вибори — недостатньо. Важливо провести їх так, щоб результати визнавало суспільство, щоб у процесі могли взяти участь військові та громадяни за кордоном, щоб не залишилися осторонь мешканці небезпечних регіонів і щоб зовнішній вплив не визначав політичне майбутнє країни.
Саме тому вибори під час війни є набагато складнішим питанням, ніж просто призначити дату голосування.
Україна має одночасно захищати демократію та фізичне існування держави. Іноді ці завдання можуть вступати у складне протиріччя.
Заява Зеленського про «цунамі» є попередженням саме про це. За його логікою, вибори, проведені без належної безпеки та гарантій, можуть не об'єднати суспільство навколо майбутнього, а навпаки — поглибити вже існуючі суперечності.
Тому ключове питання полягає не лише в тому, коли Україна проведе наступні вибори, а й у тому, в яких умовах вони відбудуться.
Без припинення бойових дій, гарантій безпеки, можливості голосування для військових та мільйонів громадян за кордоном, а також надійного захисту від інформаційних атак виборчий процес ризикує перетворитися на ще одне поле внутрішнього протистояння.
А Україні сьогодні потрібне протилежне — збереження єдності, державності та здатності вистояти.
Саме тому Зеленський наполягає на своїй стратегії: спочатку завершити війну й зберегти незалежну Україну, а вже потім повноцінно повертатися до політичної конкуренції та виборчого процесу.
