«Іскандери» можуть стати новою ціллю України: у ВМС назвали спосіб зменшити ракетну загрозу

Україна може робити ставку не лише на перехоплення балістичних ракет, а й на знищення пускових установок ще до моменту запуску.



Балістичні ракети залишаються однією з найскладніших загроз для України. Через надзвичайно високу швидкість часу на реакцію після запуску залишається небагато, а перехоплювати такі цілі здатні лише окремі системи протиповітряної оборони.

Однак Україна може поступово змінювати сам підхід до боротьби з цією загрозою. Замість того щоб намагатися збити кожну ракету вже в польоті, Сили оборони можуть дедалі активніше полювати на джерела її запуску.

Таку думку в ефірі Radio NV висловив капітан 1-го рангу запасу, колишній заступник начальника штабу ВМС ЗСУ Андрій Риженко.

За його словами, швидкість балістичних ракет фактично перевищує 5 Махів. Це робить їх надзвичайно складними цілями, особливо коли йдеться про захист міст та інших об'єктів на великій території.

Замість ракети — удар по її пусковій

Риженко звернув увагу на важливу проблему: Україна не має необмеженої кількості засобів, здатних перехоплювати балістичні та гіперзвукові ракети. Окремим викликом є російські «Циркони» та «Онікси», які також регулярно застосовуються для ударів по Україні.

Тому, на його думку, українські Сили безпеки та оборони можуть шукати інший шлях.

Йдеться про знищення самої платформи, з якої запускається ракета. Логіка такого підходу принципово відрізняється від традиційної протиповітряної оборони: замість того щоб чекати моменту запуску та намагатися перехопити боєприпас у повітрі, необхідно знайти й уразити носій заздалегідь.

Якщо пускова установка знищена до застосування ракети, загроза зникає ще до того, як вона виникла в небі.

Для України це особливо актуально щодо мобільних ракетних комплексів, які можуть швидко змінювати позиції. Саме тому виявлення таких цілей та отримання точної інформації про їхнє місцезнаходження стають не менш важливими, ніж сама ударна спроможність.

Показовий удар по «Бастіону»

Одним із прикладів такого підходу Риженко назвав удар Сил оборони по ракетному комплексу «Бастіон» у тимчасово окупованому Криму.

Саме ці комплекси використовуються Росією для запуску протикорабельних ракет «Онікс», які можуть застосовуватися і для ударів по наземних цілях в Україні.

Якщо українські сили зможуть регулярно знаходити та уражати подібні комплекси до моменту їхнього застосування, це потенційно дозволить зменшити кількість ракетних атак без необхідності перехоплювати кожну ракету окремо.

Водночас така тактика потребує складної взаємодії розвідки, безпілотних систем та високоточної зброї. Мобільна пускова установка не є стаціонарною мішенню, а тому її необхідно спочатку виявити, підтвердити її роль та встигнути завдати удару до того, як вона змінить позицію.

Наступними можуть стати «Іскандери»

Окремо Риженко припустив, що подібний підхід може бути застосований і проти пускових установок балістичних ракет «Іскандер».

За його словами, це стане можливим після відповідних технологічних модифікацій українського озброєння. Експерт не уточнив конкретних технічних характеристик чи способів такого застосування, однак сама зміна підходу може мати важливе значення.

«Іскандер-М» є одним із ключових російських засобів для завдання балістичних ударів по Україні. У ніч на 16 серпня, під час чергової атаки, Росія знову застосовувала балістичні ракети цього типу, а також ракети, запущені з комплексів С-400, і північнокорейські KN-23.

Для українських міст проблема полягає в тому, що після старту балістичної ракети можливості для її перехоплення значно обмежені. Тому знищення пускових до запуску потенційно може стати важливою частиною комплексної системи протидії.

Новий український КАБ також змінює правила гри

Ще одним важливим фактором Риженко назвав появу українського керованого авіаційного боєприпасу, який може застосовуватися з українських літаків на значній відстані від цілі.

Це відкриває додаткові можливості для ураження джерел загрози, не наближаючи літак безпосередньо до району, де працює ворожа протиповітряна оборона.

Таким чином, поступово формується багаторівнева модель: одні засоби виявляють ціль, інші забезпечують її ураження на відстані, а системи ППО залишаються останнім бар'єром на випадок, якщо ракета все ж буде запущена.

Це важливо ще й через масштаби російського ракетного потенціалу. Командир підрозділу Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді раніше заявляв, що Росія може готуватися до одночасного застосування до 200 ракет різних типів. За його оцінкою, нині РФ здатна запускати до 77 балістичних ракет одночасно.

Якщо такі обсяги застосування збільшаться, ставка виключно на перехоплення стане ще складнішою. Саме тому боротьба з ракетною загрозою дедалі більше може переміщуватися за межі безпосередньої роботи ППО.

Україна поступово намагається створити ситуацію, за якої противнику буде складніше не лише запускати ракети, а й готувати самі пуски. Виявлення та ураження носіїв, розвиток далекобійних безпілотних систем, високоточних боєприпасів і засобів розвідки можуть стати важливою частиною цієї стратегії.

Якщо цей підхід буде реалізований на практиці, «Іскандери» можуть перетворитися з майже невловимих цілей для ППО на цілі, за якими українські сили полюватимуть ще до моменту старту ракети. Саме така зміна логіки боротьби з балістикою потенційно здатна суттєво зменшити ракетну небезпеку для українських міст.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Суспільство, Влада, із заголовком: "«Іскандери» можуть стати новою ціллю України: у ВМС назвали спосіб зменшити ракетну загрозу".

Матеріал підготував(-ла): Кирил Нечай

Новину опубліковано: 18 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Пенсія понад 20 тисяч гривень: хто в Україні може отримувати такі виплати

Для більшості пенсіонерів така сума залишається недосяжною, однак закон передбачає значно вищі гарантовані виплати для окремих категорій громадян.

ВПО можуть залишитися без виплат: ПФУ назвав 7 причин, які варто перевірити вже зараз

Пенсійний фонд пояснив, через які покупки, заощадження, майно та тривале перебування за кордоном можна втратити допомогу на проживання.

Повернення українок може змінити майбутнє України: демографиня назвала головну умову

Висока зарплата за кордоном — не єдиний фактор, який утримує українок від повернення. Для багатьох вирішальним може стати можливість знову працювати за фахом і повернути професійний статус.

«Спадщина Вороновелів. Чотирнадцятий вогонь»: коли троє братів стають викликом для порядку, що існував шість століть

У Соборі завжди було тринадцять вогнів. Після приходу Марка, Єгора й Данила загорівся ще один. Вороновели не просили крісла чи влади — але тепер усьому прихованому світу доведеться вирішити, що означає Чотирнадцятий.

«Спадщина Вороновелів. Перша опівніч»: родина, яка прокидається разом із силою, від якої її приховували роками

Троє братів повертаються додому після загибелі батьків і дізнаються, що їхнє прізвище означає значно більше, ніж вони знали. Так починається історія Вороновелів.

Сусід димить на балконі, а квартира перетворюється на «курилку»: чи можна його покарати

Куріння на власному балконі прямо не заборонене законом, але це не дає права ігнорувати інтереси сусідів. У деяких випадках порушнику може загрожувати відповідальність.

Європейські новини:

Patriot для України можуть з’явитися швидше: Данія зробила гучну заяву про захист неба

Захід має додаткові можливості для посилення української ППО, однак для передачі систем Patriot потрібне політичне рішення союзників, заявила Метте Фредеріксен.

«Спадщина Вороновелів. Полювання почалося»: коли повернення трьох братів стає загрозою для всього прихованого світу

Вороновели більше не приховані. Їхню кров упізнають старі Доми, їхні імена входять у Вінець, поруч з’являються перші союзники — а невідомий ворог уже призначає ціну за трьох братів.

Україна готує авіаційний прорив: іноземні винищувачі можуть виробляти просто всередині країни

Контракти на постачання західних бойових літаків уже передбачають локалізацію виробництва та обслуговування, але все залежатиме від безпекової ситуації.