Комбінований удар РФ по енергетиці: зимова стратегія виснаження

Ніч 22 лютого принесла майже 300 дронів і 50 ракет та удари по енергосистемі й залізниці. Розбираємо цілі Кремля, вразливості і кроки захисту.



Неділя, 22 лютого 2026 року, почалася для багатьох міст із тривоги й вибухів. Росія завдала комбінований ракетний удар, піднявши в небо дрони-камікадзе та застосувавши різні типи ракет, знову «прицільно» в цивільну тканину країни.

За даними української сторони, вночі було запущено майже 300 ударних БпЛА та близько 50 ракет. Повітряні сили повідомляли про збиття й «нейтралізацію» значної частини цілей, але частина ударів дісталася об’єктів на землі.

Географія атаки — широка: Київ і Київська область, а також низка регіонів від півдня до центру. Президент повідомив про загиблого у Фастівському районі та поранених, серед яких є дитина; паралельно рятувальники фіксували пошкодження житла.

За попереднім аналізом редакції «Дейком», вибір часу не випадковий: удар стався за два дні до четвертої річниці повномасштабного вторгнення, коли символічні дати підсилюють психологічний ефект. Кремль прагне показати «контроль» через темряву й холод, а не через переговори.

Ключова мішень цієї ночі — енергетична інфраструктура: енергосистема України, що тримається на резервних схемах і швидких ремонтах. Удар по теплові електростанції та електропідстанції дає ефект доміно: просідання напруги, аварійні відключення, ризики для водо- й теплопостачання.

Логіка комбінованих атак — у перевантаженні оборони: дрони-камікадзе йдуть хвилями, змушують ППО України витрачати ресурси й відкривати позиції. Далі підключаються балістичні ракети та крилаті ракети — частина з них летить по уже «розкритих» маршрутах і цілях.

Окремий сигнал — удари по залізнична інфраструктура: це не лише про логістику фронту, а й про пасажирські перевезення та евакуаційні маршрути. Коли паралельно лягає електрика й «просідає» залізниця, суспільство отримує подвійний шок — побутовий і транспортний.

Київська область цього разу знову стала «порогом» столичної безпеки: руйнування приватних будинків, робота рятувальників, травмовані люди. Саме тут найкраще видно різницю між статистикою перехоплень і реальністю уламків на подвір’ях та в кімнатах.

На півдні, зокрема в Одеська область, атаки по енергетиці б’ють по регіону, який тримає портову економіку й гуманітарні коридори. Навіть локальні пожежі на енергооб’єктах мають непропорційні наслідки: зупинка насосів, складів, частини міського сервісу.

У короткій перспективі вирішальним стає темп «ремонт — захист — резерв». Українська практика останніх років — це мобільні бригади, швидкі схеми перемикання та накопичення критичних запчастин; але кожна нова хвиля ударів з’їдає цей запас міцності.

Окремий контур — політичний. Зеленський прямо протиставив «удари» і «дипломатію», наголосивши: за тиждень Росія застосувала понад 1 300 БпЛА, більш ніж 1 400 керованих авіабомб і 96 ракет різних типів — тобто ставка робиться на ескалацію.

Це накладається на застій у треку мирні переговори. Після раунду контактів у Женеві 17–18 лютого прориву не стало: сторони залишаються на протилежних позиціях щодо територій і гарантій безпеки, а війна «підсвічує» дипломатію вибухами.

У такій картині санкції проти Росії знову повертаються як інструмент, що має підкріплювати політичні заяви реальним дефіцитом ресурсів. Показово, що глава МЗС Андрій Сибіга ще перед женевськими переговорами публічно закликав посилювати тиск після масованих атак.

Водночас санкційна логіка працює повільніше, ніж «шахедна» логіка: обмеження треба погоджувати, адмініструвати, закривати лазівки. Тому на практиці «пара» до санкцій — це підсилення ППО України: боєприпаси до систем, більше перехоплювачів, краща інтеграція радарів і РЕБ.

Енергетичний урок тут простий: централізована генерація — вразлива, а розподілена — живуча. Чим більше в міст і громад буде локальних джерел (газові когенерації, малі ТЕЦ, сонячні з накопичувачами), тим складніше «вимкнути» регіон одним-двома влучаннями.

Так само важлива фізична «броня» енерговузлів: укриття для трансформаторів, дублювання підстанцій, запасні автотрансформатори, швидкі модульні рішення. Це не панацея від балістики, але знижує шанс каскадних аварій і прискорює відновлення енергосистеми.

Наративна сторона цієї війни — у конкретних дворах. Рятувальники діставали людей з-під завалів у передмісті Києва, а в окремих громадах мороз і темрява стали не метафорою, а побутом — із зарядками від павербанків і пошуком тепла.

Стратегічно Кремль намагається «синхронізувати» удари з міжнародним календарем: переговори, річниці, саміти. Аналітики вже відзначали, що РФ в останні місяці використовує великі пакети ударів до і після переговорних подій — як спосіб тиску й сигналів зовнішнім гравцям.

Що далі? З високою ймовірністю — продовження хвиль комбінованих атак по електропідстанції та вузлах передачі, бо це дає максимальний ефект при відносно «дешевших» дронах. Українська відповідь, як і раніше, лежить у трьох площинах: ППО, стійкість енергетики, міжнародний тиск.

Парадокс у тому, що енергетична війна не закінчується «збитими цілями» — вона закінчується тоді, коли суспільство має світло попри обстріли. І саме це, а не гучні заяви, визначить, чи зможе Росія перетворити зиму на інструмент шантажу — чи знову натрапить на українську здатність відновлюватися.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, із заголовком: "Комбінований удар РФ по енергетиці: зимова стратегія виснаження".

Матеріал підготував(-ла): Стасова Вікторія

Новину опубліковано: 22 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Суддя, блокпост і квартири померлих: як справа Тандира перетворилась на тест для системи

Колишнього суддю, якого судять за смертельну ДТП на блокпості під Києвом, підозрюють у масштабній схемі захоплення нерухомості померлих людей через суди, виконавчу службу та фіктивні борги.

Magura біля Лефкади: як український морський дрон опинився в Іонічному морі

Знахідка українського безекіпажного катера біля берегів Греції вивела на поверхню нову проблему — війна в Чорному морі дедалі помітніше виходить за межі власного театру бойових дій

Пентагон відкрив архів НЛО: Трамп повертає Америці старі страхи

Білий дім оголосив про першу хвилю розсекречення матеріалів щодо НЛО. За політичним жестом стоїть не лише інтерес до аномальних явищ, а й нова боротьба за контроль над довірою суспільства.

Met Gala увійшов у дзеркало Міранди Прістлі

«The Devil Wears Prada 2», Vogue і головна модна подія року злилися в одну виставу, де реальність і кіно вже майже не відрізняються.

Плівки без вироку. Чому Банкова не поспішає жертвувати Умєровим

Скандал із “плівками Міндіча” став тестом не лише для Рустема Умєрова, а й для всієї системи влади, яка намагається втримати баланс між політичною стабільністю, антикорупційним тиском і зовнішніми переговорами

Америка втрачає моральний центр: світ почав боятися США більше, ніж Росії

Падіння глобальної довіри до Вашингтона стало одним із найглибших геополітичних зсувів останніх років — і головним каталізатором цього процесу стала нова хвиля ізоляціонізму Дональда Трампа.

Європейські новини:

Фіцо в Москві: як «чорна вівця» ЄС стала голосом європейської втоми

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо прибув до Москви із закликами до діалогу, демонстративним дистанціюванням від Брюсселя та сигналом про новий етап політичної втоми Європи від війни.

Тунелі під кордоном: як міграційний тиск із Білорусі переходить у нову фазу

Литва повернула до Білорусі 18 нелегальних мігрантів, які проникли через підземний тунель. Інцидент став ще одним сигналом зміни тактики на східному кордоні ЄС.

ЄС пришвидшує Молдову: чому Брюссель поспішає із переговорами

Кишинів отримує рідкісне політичне вікно для вступу до Євросоюзу. Але за прискоренням стоїть не лише підтримка реформ, а й страх ЄС втратити контроль над східним флангом.