У київських супермаркетах, які навіть у найтяжчі роки великої війни зберігали звичний асортимент, цього серпня знову з’явилися порожні полиці. У різних магазинах тимчасово бракує круп, молочних продуктів, м’яса, зелені та овочів — але причина полягає не у нестачі їжі в країні.
Проблема виникла всередині системи, яка доставляє продукти від виробника до конкретного магазину. Серія російських ракетних і дронових ударів пошкодила великі розподільчі центри під Києвом — вузли, де товари приймають, сортують, охолоджують і формують у партії для сотень торгових точок.
Найважчого удару сектор зазнав у ніч на 5 серпня. Fozzy Group повідомила про пожежі на чотирьох розподільчих центрах, які обслуговували «Сільпо», «Фору» та THRASH!ТРАШ!. Шестеро працівників компанії загинули. Логістичний центр NOVUS також зазнав кількох прямих влучань.
Того ж ранку були зруйновані або пошкоджені й інші логістичні об’єкти, зокрема комплекси Rozetka та «Нової пошти». Російське Міноборони заявляло, що атаковані центри використовувалися для товарів подвійного призначення та компонентів дронів, однак Reuters не зміг незалежно підтвердити ці твердження.
Аналіз «Дейком» показує, що порожні полиці в супермаркетах Києва не є свідченням загального продовольчого дефіциту. Йдеться про точковий, але масштабний збій дистрибуції: продукти в Україні є, однак частина інфраструктури, яка швидко доставляла їх до магазинів, була виведена з роботи.
Великі розподільчі центри особливо важливі для сучасного ритейлу. Один комплекс може щодня приймати сотні вантажівок, підтримувати холодовий режим для молока, м’яса й овочів, а потім відправляти сформовані замовлення десяткам або сотням магазинів у різних районах і містах.
Коли такий вузол знищено, його функції неможливо миттєво перенести в іншу будівлю. Потрібні холодильні камери, системи обліку, обладнання, транспорт, персонал і нові маршрути. Саме тому покупець бачить наслідок удару не як абстрактну втрату складу, а як конкретну прогалину на полиці.
Найшвидше такі перебої відчуваються у категоріях із коротким терміном зберігання. Сухі крупи або консерви можна накопичити на альтернативному складі, тоді як молочна продукція, свіже м’ясо, зелень, овочі та готові страви потребують безперервного холодового ланцюга і частих поставок.
Після перших серпневих атак Fozzy Group почала змінювати маршрути, залучати інші складські майданчики й переводити частину постачальників на пряме постачання до магазинів. Компанія розраховувала повернути звичний асортимент приблизно до 24 серпня.
Лише для мережі «Фора» втрата складу та товарних запасів після удару була оцінена керівництвом приблизно у 1,15 млрд грн. Компанія відклала заплановане відкриття нових магазинів, але не оголошувала скорочень і почала перебудовувати логістичну модель.
Цей графік відновлення, однак, опинився під новим тиском. У ніч на 20 серпня Росія знову завдала масованого удару по Києву та області. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про ураження продовольчих складів і об’єктів Червоного Хреста у Борисполі.
Того самого дня стало відомо про пошкодження складу «Фори» у Мартусівці на Київщині, де зберігали свіжу продукцію. Працівників евакуювали заздалегідь, постраждалих серед них не було. Таким чином один із найбільш чутливих елементів продуктової логістики знову потрапив під удар.
Також 20 серпня було пошкоджено склад логістичного партнера VARUS у Борисполі, де перебувала частина запасів мережі. Компанія попередила про можливу тимчасову відсутність окремих товарів у деяких магазинах, водночас наголосивши, що всі торгові точки продовжують роботу.
Про пошкодження свого логістичного складу повідомила й мережа EKO Market. У компанії заявили, що персонал не постраждав і магазини працюють, а команда перебудовує постачання. Окремо було знищено київський склад виробника морозива, який забезпечував продукцією столицю та ще 12 міст.
Повторюваність таких атак змінює масштаб проблеми. Один знищений склад можна частково компенсувати сусіднім центром або прямими поставками. Коли пошкоджень зазнає одразу кілька великих мереж, усі вони починають одночасно шукати ті самі вільні склади, холодильники, вантажівки та персонал.
Водночас уряд закликає не плутати логістичні перебої з нестачею продовольства. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що пошкодження розподільчих центрів не повинне спричинити системного дефіциту їжі або різкого стрибка цін.
За його оцінкою, приблизно 30–40% утрачених логістичних можливостей можна відносно швидко замістити або перенести. Частина продукції натомість постачатиметься безпосередньо «з коліс» — із виробництва чи вантажівки до конкретних магазинів, минаючи звичний великий склад.
Це менш ефективна модель. Централізований склад дозволяє ритейлеру об’єднувати великі партії, прогнозувати попит і скорочувати транспортні витрати. Прямі поставки допомагають пережити кризу, але збільшують кількість рейсів, складність координації та ризик, що певний товар приїде із запізненням.
Поки немає й підтверджень різкого загального подорожчання продуктів саме через знищення складів. Станом на середину серпня уряд не фіксував у Києві значних об’єктивних змін цін, пов’язаних із логістичними ударами. Нові атаки 20 серпня, однак, потребуватимуть повторної оцінки.
Для покупців психологічний ефект порожньої полиці може бути сильнішим за економічний. Українські міста вже переживали подібну картину в перші тижні вторгнення 2022 року, коли одночасно зупинялися перевезення, люди скуповували запаси, а частина магазинів і складів не могла працювати.
За наступні роки стабільна робота супермаркетів стала одним із непомітних символів адаптації країни до війни. Навіть під час блекаутів мережі встановлювали генератори, перебудовували маршрути, накопичували резерви пального й відкривали магазини після обстрілів у максимально короткі строки.
Тепер Росія завдає ударів по логістичній інфраструктурі в умовах, коли українська протиповітряна оборона відчуває дефіцит перехоплювачів для балістичних ракет. Під час атаки 5 серпня українські Повітряні сили не змогли перехопити жодну з 24 застосованих Росією балістичних ракет.
Удар 20 серпня також був комбінованим: Повітряні сили повідомляли про 168 ударних безпілотників, десятки крилатих ракет і застосування балістичного озброєння. Влучання зафіксували на 28 локаціях, а серед пошкоджених об’єктів знову опинилася цивільна логістична інфраструктура.
Це ставить перед торговими мережами іншу задачу, ніж у мирній економіці. Йдеться вже не тільки про відновлення конкретного складу, а про зменшення залежності від кількох великих центрів, кожен із яких може бути виведений із ладу одним успішним ракетним ударом.
Ймовірною відповіддю стане подальша децентралізація: більше менших складів, резервні майданчики в різних регіонах, прямі поставки та дублювання критичних холодильних потужностей. Це дорожче за довоєнну модель, але робить систему менш уразливою до одночасної втрати одного великого логістичного вузла.
Додатковим фактором стане страхування. Воєнні ризики для складських комплексів залишаються надзвичайно високими, а відбудова великих автоматизованих об’єктів коштує сотні мільйонів або мільярди гривень. Частину цих витрат бізнесу доведеться нести ще до того, як стане зрозуміло, чи можна безпечно відновлюватися на тому самому місці.
Для держави продовольча логістика поступово набуває рис критичної інфраструктури навіть там, де формально не має такого статусу. Склад із молоком, крупами чи овочами не є військовим підприємством, але його знищення здатне одночасно вплинути на сотні магазинів і повсякденне життя мільйонів людей.
Порожні полиці в супермаркетах Києва тому розповідають не про те, що в Україні закінчується їжа. Вони показують, наскільки складною стала війна проти цивільної економіки: ракеті достатньо знищити одну ланку ланцюга, щоб наслідок через кілька днів побачив покупець у зовсім іншому районі міста.
Найближчі тижні покажуть, наскільки швидко ритейлери зможуть відновити асортимент після повторних ударів. Якщо резервна логістика витримає, дефіцит залишиться локальним і тимчасовим. Якщо атаки на склади продовжаться, Україні доведеться перебудовувати вже не окремі маршрути, а саму архітектуру продовольчого постачання воєнного часу.
