Повернення Дмитра: 13-річний хлопчик з України після восьми місяців у Росії



Історія хлопчика, який перетнув кордон, потрапив до російського притулку й після восьми місяців повернувся додому. Що вона показує про політику депортацій дітей у РФ.

Тринадцятирічний Дмитро із Маріуполя провів понад вісім місяців у російському дитячому притулку, перш ніж возз’єднатися з матір’ю в Києві. Його родина втекла від війни до Фінляндії, але хлопчик, пригнічений чужою мовою й культурою, у січні самостійно перейшов кордон із Росією. Так почалася історія, яка викрила масштабну систему утримання українських дітей на території РФ.

За даними Києва, у Росії досі перебувають понад 19,000 неповнолітніх українців, вивезених проти їхньої волі. Дехто з них був усиновлений російськими родинами, інші — у притулках чи “реабілітаційних центрах”. Дмитро став одним із небагатьох, кому вдалося повернутися додому, хоч його випадок відрізнявся: він пішов до Росії сам, під впливом знайомих із онлайн-ігор.

На російському кордоні хлопчика затримали, наділи кайданки та кілька годин допитували. “Вони притиснули мене до землі автоматом і не дозволяли піднятися”, — згадує він. Потім його відправили до дитячого притулку в Санкт-Петербурзі. Там Дмитро вперше відчув страх: “Вони питали, чому я не хочу жити в Росії. Я відповідав: звісно, хочу — аби лише залишили в спокої”.

Матері вдалося вийти з ним на зв’язок лише через три тижні. Раз на тиждень їй дозволяли короткі дзвінки, але її прохання повернути сина ігнорували. Лише після втручання українського та російського омбудсменів і безпосередніх переговорів між Києвом і Москвою хлопчика відпустили. Його шлях додому пролягав через Москву й Мінськ — з Білорусі він нарешті дістався України.

Москва заперечує будь-які депортації, стверджуючи, що “рятує дітей від війни”. Водночас Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за незаконне переміщення українських дітей — це кваліфікується як воєнний злочин. Росія відмовляється визнавати юрисдикцію суду.

За словами правозахисників, система “захисту” дітей у РФ насправді є політичним інструментом — способом легітимізувати окупацію й демонструвати “гуманність” дій Кремля. Дітей вивозять у глиб Росії, змінюють документи, громадянство й навіть імена, ускладнюючи повернення. Дмитрові пощастило: його матір не зупинилася перед жодною бюрократією.

Офіс українського омбудсмена підтверджує, що нині ведуться прямі перемовини про повернення ще кількох дітей. Представниця з прав дитини Оксана Черв’якова каже: “Єдиний результат, який ми хочемо бачити, — це повернення всіх наших дітей на підконтрольну Україні територію”. Кожен такий випадок, як Дмитрів, — не просто історія порятунку, а доказ злочину.

Мати Дмитра, яка повернулася з Фінляндії до Києва, зізнається: “Коли ми обійнялись, він сказав лише: ‘Мамо, я вдома’. І цього було досить”. Для неї це символ того, що навіть після восьми місяців у російській системі дитина може залишитися українцем — якщо вдома його чекають і борються за нього.

Експерти попереджають: поки міжнародні механізми не запрацюють, історії повернень залишатимуться поодинокими. Але кожен успіх стає прецедентом. Україна формує базу доказів для подальших судів і розслідувань — не лише заради справедливості, а й щоб довести: дитинство не може бути заручником війни.

“Вони хотіли, щоб я залишився в Росії. Але я знав, що маю повернутися. Україна — це мій дім,” — каже Дмитро. Його слова стали відлунням усіх 19 тисяч голосів дітей, які ще чекають повернення.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Виховання дітей, із заголовком: "Повернення Дмитра: 13-річний хлопчик з України після восьми місяців у Росії".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 19 жовтня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Забруднене повітря б’є не лише по легенях: вчені виявили його вплив на ДНК сперматозоїдів

Нове дослідження показало, що озон і діоксид азоту можуть змінювати активність генів у сперматозоїдах та потенційно впливати на чоловічу фертильність

Біля Новоросійська знищили корабель ФСБ із вертолітним майданчиком: він атакував Україну у 2018 році

Військово-морські сили України повідомили про ураження прикордонного сторожового корабля «Ізумруд», який брав участь у нападі на українські судна в Керченській протоці

Воєнний стан і мобілізацію продовжили: Рада ухвалила важливе рішення до кінця жовтня

Верховна Рада у двадцяте підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів. Рішення набуде чинності з 2 серпня і діятиме до 31 жовтня 2026 року.

ЄС готується до нової важкої зими в Україні: Каллас попередила про загрозу ударів по енергосистемі

У Брюсселі очікують нових атак Росії на енергетичну інфраструктуру України та вже готують допомогу. Серед пріоритетів — генератори, ремонт обладнання, фінансування та посилення систем ППО.

Інтернет не зникне навіть під обстрілами: держава запускає масштабну підтримку провайдерів прифронтових регіонів

До 20 місцевих інтернет-провайдерів із дев'яти областей отримають сучасне обладнання для ремонту мереж, розбудови інфраструктури та забезпечення стабільного зв'язку для людей і критично важливих об'єктів.

Смартфон може втрачати заряд набагато швидше: названо приховані функції, які «з'їдають» батарею навіть без вашого відома

Вимкнення Wi-Fi чи Bluetooth не завжди допомагає заощадити заряд. Експерти пояснили, які налаштування можуть непомітно розряджати акумулятор і як цього уникнути

Європейські новини:

ЄС назвав умови для нового етапу вступу України: без виконання цих вимог переговори не закриють

Європейський Союз оприлюднив перелік ключових критеріїв, які Україна повинна виконати для завершення переговорів за шостим кластером. Серед вимог — оновлення законодавства, контроль за експортом, іноземними інвестиціями та посилення безпекової політики.

ЄС готує нові правила для українців: хто може втратити тимчасовий захист із 2027 року

Єврокомісія готує масштабну реформу тимчасового захисту для українців, а Польща паралельно посилює умови отримання громадянства та підтримує нові правила.

Європа перед забороною скупила рекордні обсяги російського газу: хто заробив мільярди до останнього дедлайну

Попри курс на відмову від енергоносіїв із РФ, країни ЄС різко збільшили закупівлі скрапленого газу. Чому імпорт досяг історичного максимуму, хто став головними покупцями та які наслідки це матиме після повної заборони у 2027 році.