Чому одні люди у глибокій старості стикаються з безліччю важких захворювань, а інші можуть прожити понад 100 років, зберігаючи дивовижну стійкість організму? Це питання давно не дає спокою науковцям, адже надзвичайне довголіття суперстолітніх людей — тих, кому виповнилося 110 років і більше, — може розкрити важливі механізми старіння.
Нове невелике дослідження дало несподівану підказку. Виявилося, що імунна система найстарших людей не обов'язково поступово «згасає» разом із віком. Навпаки, в окремих випадках вона може перебудовуватися і виробляти значно більше спеціалізованих клітин, які допомагають організму протистояти небезпечним змінам.
Йдеться про особливий різновид Т-лімфоцитів — CD4-цитотоксичні Т-клітини, або CD4 ЦТЛ. Саме їхня незвично висока кількість може бути однією з біологічних особливостей людей, яким вдалося подолати столітній рубіж.
Імунітет не обов'язково слабшає після 100 років
З віком імунна система зазвичай зазнає значних змін. Її здатність реагувати на нові загрози може знижуватися, а організм стає більш вразливим до інфекцій, онкологічних захворювань та інших проблем.
Однак суперстолітні люди можуть бути винятком із цього правила.
Дослідники з Японії вирішили перевірити, як змінюється кількість CD4 ЦТЛ у людей різного віку. Для цього вони проаналізували зразки крові 28 людей, яких розділили на три вікові групи.
До першої увійшли вісім осіб віком від 70 до 99 років. Друга складалася з 10 людей віком від 100 до 109 років. Ще 10 учасників були старшими за 110 років.
На перший погляд така вибірка може здатися дуже маленькою. Однак дослідник Косуке Хасімото з Університету Осаки наголошує, що суперстолітніх людей у світі надзвичайно мало. За даними національного перепису Японії, у країні їх налічується приблизно 150, тому дослідження десяти таких людей уже є суттєвим для цієї надзвичайно рідкісної групи.
Кількість особливих клітин зростала разом із віком
Результати аналізу крові виявили закономірність, яка здивувала дослідників.
У людей віком від 70 до 99 років CD4-цитотоксичні Т-клітини становили приблизно 4% від загальної кількості Т-клітин.
У групі людей від 100 до 109 років їхня частка збільшувалася майже до 10%.
А серед тих, кому виповнилося 110 років і більше, показник перевищував 17%.
Тобто в міру того, як учасники дослідження ставали старшими, частка цих спеціалізованих імунних клітин не падала, а навпаки — зростала.
Це може свідчити про те, що організм деяких надзвичайно довгоживучих людей не просто пасивно переживає старіння. Він може активно перебудовувати імунну систему у відповідь на численні виклики, які накопичуються протягом життя.
Чому це важливо для боротьби з раком
CD4 ЦТЛ є особливим типом Т-клітин, здатних розпізнавати та знищувати певні небезпечні клітини. До потенційних мішеней належать клітини, які можуть становити загрозу для організму, зокрема ракові або заражені вірусами.
Особливо важливо, що виявлені у суперстолітніх людей клітини не демонстрували ознак так званого виснаження Т-клітин.
Під час тривалої боротьби з постійними подразниками імунні клітини можуть втрачати частину своєї здатності ефективно знищувати небезпечні клітини. Якщо CD4 ЦТЛ у суперстолітніх людей зберігають активність, це може бути однією з причин, чому їхній організм краще контролює деякі загрози.
Саме тут дослідники бачать можливий зв'язок із низькою частотою раку серед частини надзвичайно довгоживучих людей.
Це не означає, що суперстолітні люди взагалі не хворіють на рак. Також дослідження не доводить, що саме CD4 ЦТЛ безпосередньо забезпечують довголіття. Але результати дають підстави припускати, що ефективний імунний контроль потенційно небезпечних клітин може бути важливою складовою виняткового старіння.
Організм може постійно адаптуватися до нових загроз
Косуке Хасімото вважає особливо важливим той факт, що імунна система людей, які прожили понад століття, може зберігати здатність до адаптації.
Протягом життя людина постійно стикається з інфекціями, вірусами та іншими факторами, які змушують імунну систему реагувати. У старості до цього додається підвищена ймовірність появи аномальних клітин, зокрема потенційно передракових і ракових.
Тому організму доводиться постійно контролювати внутрішнє середовище.
Дослідники припускають, що CD4 ЦТЛ можуть збільшувати свою кількість у відповідь на такі виклики. Якщо це припущення підтвердиться у більших дослідженнях, науковці можуть отримати важливий ключ до розуміння того, чому деякі люди старіють значно успішніше за інших.
Найцікавіше питання полягає в іншому: чому саме у певних людей ці клітини активно розмножуються і що саме вони розпізнають?
Відповідь може мати величезне значення для медицини.
Вчені хочуть зрозуміти, чи можна повторити цей ефект
Якщо організм суперстолітніх людей справді має механізм, який дозволяє підтримувати активну імунну відповідь у надзвичайно похилому віці, наступним кроком стане спроба зрозуміти, як він працює.
У перспективі це могло б допомогти розробити нові підходи до підтримки імунної системи у літніх людей.
Дослідники допускають, що колись вдасться відтворити окремі особливості цієї природної реакції в інших людей. Наприклад, якщо буде встановлено, які саме сигнали змушують CD4 ЦТЛ активно розмножуватися і які клітини вони атакують, це потенційно може відкрити нові напрямки у профілактиці або лікуванні вікових захворювань.
Втім, до таких висновків поки що далеко. Нинішня робота має невелику кількість учасників, а тому її результати необхідно перевірити на значно масштабніших групах людей.
Історія найстарішої жінки Іспанії дає ще одну підказку
Схожі спостереження вже привертали увагу науковців.
У вересні минулого року дослідник Манель Естеллер із Дослідницького інституту Сант-Пау в Барселоні провів детальне дослідження Марії Браньяс Морера — жінки, яка до своєї смерті у 2024 році у віці 117 років і 168 днів вважалася найстарішою жінкою світу.
Дослідники звернули увагу на особливості її імунної системи. За словами Естеллера, у людей, які прожили понад 100 років, може спостерігатися своєрідне «збагачення» набору імунних клітин, здатних протистояти різним загрозам.
Показовим є й те, що Браньяс Морера пережила численні інфекції. Зокрема, вона була найстаршою відомою людиною в Іспанії, яка перенесла COVID-19, причому хвороба у неї протікала без симптомів.
Це не доводить існування універсального «імунного секрету» довголіття, але додає ще одну важливу деталь до загальної картини.
Секрет довголіття може бути не в тому, що імунітет слабшає повільніше
Нове дослідження змушує по-іншому поглянути на старіння. Можливо, головна особливість організму суперстолітніх людей полягає не просто в тому, що їхня імунна система «старіє повільніше».
Вона може старіти інакше.
Замість поступової втрати функцій організм здатен перебудовувати захист під нові загрози, збільшуючи кількість спеціалізованих клітин. І якщо CD4 ЦТЛ справді допомагають контролювати появу небезпечних та ракових клітин, це може частково пояснити, як деяким людям вдається прожити понад 110 років.
Втім, наука поки не знайшла універсальної формули довголіття. Генетика, спосіб життя, навколишнє середовище, метаболізм та робота імунної системи, ймовірно, взаємодіють між собою.
Саме тому суперстолітні люди залишаються унікальним «природним експериментом» для науки. Їхні організми можуть приховувати відповіді на одне з найскладніших питань сучасної медицини — чому деяким людям вдається не просто прожити дуже довго, а й зберегти здатність організму протистояти серйозним захворюванням навіть після сторічного рубежу.
І якщо вченим вдасться зрозуміти механізм, який стоїть за незвичайною активністю їхніх імунних клітин, це відкриє перспективу не просто довше жити, а й довше залишатися здоровими.
