Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який запускає підготовку та реалізацію проєкту встановлення у Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі. Йдеться не просто про появу нового монумента у столиці, а про символічний крок, покликаний повернути в український міський простір постать одного з найвідоміших гетьманів вітчизняної історії.
Відповідний указ передбачає організацію відкритого конкурсу, за результатами якого мають визначити проєкт майбутнього пам’ятника. Після цього передбачені його проєктування та виготовлення.
Окреме завдання — визначити місце для встановлення монумента та облаштувати територію навколо нього так, щоб пам’ятник органічно поєднувався з архітектурним середовищем столиці.
У Києві визначать місце для пам’ятника Мазепі
Згідно з указом президента, Кабінет міністрів спільно з Київською міською державною адміністрацією має визначити відповідну локацію для майбутнього пам’ятника.
Це питання має не лише практичне, а й символічне значення. Місце встановлення пам’ятника фактично визначатиме, як саме постать Івана Мазепи буде представлена у сучасному Києві.
Ще у червні Зеленський назвав одним із можливих варіантів бульвар Тараса Шевченка. Саме там до грудня 2013 року розташовувався пам’ятник Володимиру Леніну.
Після Революції Гідності цей монумент був демонтований, а простір у центрі столиці став одним із найвиразніших символів масштабних змін, які відбулися в Україні.
Ідея встановити на цьому місці пам’ятник Мазепі має очевидний історичний контраст. На зміну символу радянської епохи може прийти постать українського гетьмана, який у різні періоди історії став символом боротьби за українську політичну суб’єктність.
Водночас остаточне рішення щодо місця ще має бути реалізоване відповідно до процедури, передбаченої указом.
Чому саме Мазепа
Іван Мазепа залишається однією з найбільш відомих і водночас суперечливих постатей української історії.
Гетьман Війська Запорозького перебував при владі понад два десятиліття — з 1687 до 1709 року. Його діяльність припала на складний період, коли українські землі перебували під сильним впливом Московської держави, а питання політичної автономії та майбутнього Гетьманщини ставало дедалі гострішим.
У 1708 році Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII, виступивши проти Петра I. Цей крок став одним із найбільш відомих епізодів його біографії.
Після поразки шведсько-українських сил у Полтавській битві 1709 року Мазепа разом із союзниками був змушений залишити українські землі.
У російській історичній традиції його ім’я протягом століть подавалося переважно негативно. Його називали зрадником, а після переходу на бік Швеції проти нього була проведена масштабна інформаційна кампанія.
Для української історичної пам’яті оцінка Мазепи протягом останніх десятиліть змінилася. Дедалі більше уваги приділяється його спробам зміцнити автономію Гетьманщини, розвитку культури, освіти та церковної архітектури.
Символічний демонтаж старого минулого
Майбутній пам’ятник може стати ще одним елементом масштабнішого переосмислення українського публічного простору.
Особливого значення це набуває у Києві — місті, де історичні нашарування різних епох буквально накладаються одне на одне.
Радянські пам’ятники десятиліттями займали центральні площі та вулиці українських міст, формуючи певну картину минулого. Після здобуття незалежності цей простір поступово почав змінюватися, але процес переосмислення історичної спадщини триває й досі.
У цьому контексті поява монумента Мазепі може сприйматися як символічна заміна одного історичного наративу іншим.
Йдеться не лише про конкретну скульптуру. Публічні пам’ятники визначають, кого суспільство вважає важливим пам’ятати, чиї імена мають залишатися на вулицях і площах та які сторінки минулого повинні бути видимими для наступних поколінь.
Зеленський уже відкрив погруддя Мазепи у Лаврі
Ідея встановлення пам’ятника у столиці не виникла раптово.
28 червня, у День Конституції України, Зеленський ініціював створення пам’ятника Івану Мазепі в Києві. Тоді президент заявив, що одним із найкращих місць для нього може стати саме бульвар Тараса Шевченка.
Того ж дня глава держави взяв участь у відкритті погруддя Мазепи на території Києво-Печерської лаври.
Таким чином, новий указ є наступним етапом реалізації цієї ініціативи.
Тепер уряд має організувати відкритий конкурс, який дозволить визначити художнє рішення майбутнього монумента. Це означає, що остаточний вигляд пам’ятника ще не визначений.
Перед авторами майбутнього проєкту стоятиме непросте завдання: створити монумент, який одночасно матиме виразний художній образ, відповідатиме історичному контексту та органічно впишеться у сучасний Київ.
Пам’ятник має стати частиною сучасного Києва
Важливим положенням указу є вимога забезпечити поєднання пам’ятника з міською архітектурою.
Це означає, що йдеться не просто про встановлення окремої скульптури. Простір навколо неї також має бути продуманий — від самої композиції до благоустрою території.
Для столиці це особливо важливо. Київ має складну архітектурну структуру, де історичні пам’ятки сусідять із сучасними будівлями, транспортними магістралями, громадськими просторами та туристичними локаціями.
Тому майбутній монумент має не просто нагадувати про Мазепу, а стати органічною частиною міста.
Відкритий конкурс у цьому питанні також має принципове значення. Він дозволить залучити різних авторів і запропонувати суспільству кілька можливих варіантів художнього бачення.
Чому цей крок важливий саме зараз
Історична пам’ять ніколи не є чимось застиглим. Кожне покоління по-новому дивиться на минуле, переосмислює постаті своїх попередників і визначає, які символи хоче бачити у власному публічному просторі.
Для України цей процес набув особливого значення.
Переосмислення ролі українських діячів минулого, повернення їхніх імен у міський простір та створення нових пам’ятників є частиною ширшої роботи з формування власної історичної оптики.
У випадку Мазепи ця тема має особливу вагу через багаторічне протистояння між українським і російським трактуваннями його постаті.
Тепер у центрі Києва може з’явитися монумент, який нагадуватиме не лише про конкретного гетьмана XVII–XVIII століть, а й про складну боротьбу за право України самостійно визначати власне майбутнє.
Попереду ще конкурс, проєктування, виготовлення та облаштування місця. Але ключове рішення вже ухвалено: процес створення пам’ятника Івану Мазепі у столиці офіційно запущено.
І якщо монумент справді з’явиться на місці, де колись стояв Ленін, це буде надзвичайно промовистий символ зміни історичних орієнтирів Києва — від радянського минулого до постатей української державницької традиції.
