Україна сьогодні має сильнішу позицію, ніж будь-коли від початку повномасштабної війни, а її здатність зберегти незалежність безпосередньо пов'язана з безпекою інших європейських держав. Таку оцінку дав президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв'ю німецькому виданню Bild.
Фінський лідер зробив заяву, яка виходить далеко за межі звичайної політичної підтримки Києва. За його словами, Україна зараз перебуває у кращому становищі одночасно у військовому, політичному та фінансовому вимірах.
«Сьогодні Україна перебуває в сильнішому та кращому становищі, ніж будь-коли раніше під час цієї війни — у військовому, політичному та фінансовому плані», — заявив Стубб.
Більше того, президент Фінляндії переконаний, що Україна має перевагу і здатна виграти війну. Однак поняття перемоги він трактує не лише як досягнення певної лінії на карті чи повернення всіх втрачених територій.
На його думку, головним результатом має стати збереження української державності.
Стубб назвав головну умову української перемоги
Президент Фінляндії фактично сформулював власне бачення того, що має вважатися перемогою України.
За словами Стубба, якщо Україні вдасться вижити, зберегти незалежність та залишитися суверенною державою, це вже буде перемога.
Такий підхід має принципове значення. Адже для України війна давно перестала бути лише питанням територій. Йдеться про саме існування держави, її здатність самостійно визначати власну політику, обирати союзників та гарантувати громадянам майбутнє без зовнішнього диктату.
Саме тому теза Стубба про український суверенітет фактично переносить розмову про війну на ширший європейський рівень.
Якщо Україна збереже незалежність і здатність самостійно ухвалювати рішення, Росія не зможе нав'язати силовий сценарій перебудови європейської системи безпеки.
Якщо ж Україна буде змушена погодитися на умови, які обмежуватимуть її суверенітет, це може створити значно ширший прецедент для Європи.
«Україна — найкраща гарантія нашої безпеки»
Однією з найгучніших стала заява Стубба про те, що підтримка України є не благодійністю, а інвестицією європейських держав у власну безпеку.
«Ми, як у Німеччині, так і у Фінляндії, маємо усвідомити, що Україна є найкращою гарантією нашої безпеки щодо Росії. Якщо Україна програє, програємо й ми», — наголосив фінський президент.
У цій заяві відображається особливий досвід самої Фінляндії. Країна має довгий сухопутний кордон із Росією та історичний досвід протистояння з Радянським Союзом. Тому для Гельсінкі питання стримування Москви є не абстрактною геополітикою, а безпосередньою проблемою національної безпеки.
Саме через це фінська влада протягом останніх років приділяє особливу увагу зміцненню обороноздатності та співпраці із союзниками.
Стубб фактично пропонує європейцям змінити саму логіку сприйняття допомоги Україні.
Замість питання «скільки ще Європа повинна витрачати на підтримку Києва?» він ставить інше: «скільки Європа готова інвестувати у власну безпеку?»
Це принципово різні підходи.
Поразка України може змінити всю систему безпеки Європи
Заява Стубба має особливу вагу на тлі дискусій про можливе завершення війни.
У європейських країнах дедалі активніше обговорюють майбутню систему безпеки після припинення бойових дій. При цьому одне з головних питань полягає в тому, чи стане Україна частиною нового механізму стримування Росії.
Для Фінляндії відповідь, схоже, очевидна: сильна Україна сама по собі є одним із найважливіших елементів європейської безпеки.
Якщо українська армія залишається сильною, а держава зберігає суверенітет, Росія повинна враховувати значно вищу ціну будь-якої майбутньої агресії.
Якщо ж Україна буде ослаблена настільки, що втратить здатність захищатися, це може створити абсолютно іншу стратегічну ситуацію.
Саме тому слова Стубба можна розглядати не лише як політичну підтримку Києва, а як оцінку довгострокових інтересів самої Європи.
Стубб не вірить у неминучість ядерного удару
Окремо президент Фінляндії висловився щодо одного з найнебезпечніших сценаріїв — можливого застосування Росією ядерної зброї проти України.
Стубб заявив, що має сумніви щодо ймовірності такого розвитку подій. За його словами, під час візиту міністра закордонних справ Китаю до Фінляндії він порушував це питання.
Як розповів фінський президент, китайський міністр відповів: «Ми ніколи не дозволимо цьому статися».
Стубб вважає, що така позиція Пекіна може бути досить ефективним стримувальним фактором.
Ця теза заслуговує на особливу увагу через роль Китаю у відносинах із Росією. Пекін залишається одним із найвпливовіших партнерів Москви, а тому його позиція потенційно може мати значення для російського керівництва.
Водночас ядерна тема залишається надзвичайно чутливою. Навіть якщо Китай справді виступає проти застосування ядерної зброї, ніхто не може гарантувати, що всі можливі сценарії розвитку війни виключені.
Саме тому європейські держави продовжують готуватися до різних варіантів розвитку подій.
Фінляндія закликає готуватися навіть до найгіршого сценарію
Раніше Стубб заявляв, що Україні важливо бути готовою до «найгіршого» сценарію щодо ситуації взимку.
Ця позиція особливо важлива на тлі загрози нових атак по енергетичній інфраструктурі.
Зима традиційно є одним із найскладніших періодів для української енергосистеми. Масовані удари по електростанціях, підстанціях та мережах можуть створити проблеми не лише для побутових споживачів, а й для промисловості, транспорту, зв'язку та систем життєзабезпечення.
Тому підготовка до найгіршого сценарію не обов'язково означає очікування катастрофи. Швидше, йдеться про необхідність мати резервні рішення на випадок різкого погіршення ситуації.
Для України це означає накопичення енергоресурсів, створення запасів обладнання, розвиток розподіленої генерації, посилення захисту критичної інфраструктури та готовність швидко відновлювати пошкоджені об'єкти.
Для Європи — необхідність розуміти, що наслідки війни не закінчуються на українському кордоні.
Стубб не прагне опинитися в центрі переговорів, але готовий допомогти
Президент Фінляндії також раніше заявляв, що не прагне бути публічним учасником переговорів щодо завершення війни. Водночас він готовий долучитися до процесу, якщо виникне така потреба.
Ця позиція добре вписується в загальну дипломатичну лінію Стубба.
Він не намагається перетворити Фінляндію на головний переговорний майданчик чи особисто претендувати на роль головного посередника. Натомість Гельсінкі демонструє готовність допомогти, якщо це буде необхідно.
Для України такий підхід може бути важливим. Фінляндія має значний досвід взаємодії з Росією, але водночас після вступу до НАТО стала частиною потужнішої системи колективної безпеки.
Її позиція може бути особливо важливою в дискусіях про майбутні гарантії безпеки для України та архітектуру стримування Росії.
Чому слова президента Фінляндії важливі саме зараз
Заява Стубба прозвучала у момент, коли питання майбутнього війни знову опинилося в центрі міжнародної дипломатії.
Обговорюються можливі переговори, потенційні формати зустрічей лідерів та умови майбутнього припинення бойових дій. У таких умовах особливо гостро постає питання: якою має бути Україна після завершення війни?
Слабкою державою, яка змушена постійно озиратися на Москву? Чи суверенною країною з потужною армією, сильними міжнародними союзами та достатніми можливостями для самостійного захисту?
Стубб фактично дає однозначну відповідь.
На його думку, саме сильна Україна є одним із найкращих способів гарантувати безпеку Фінляндії, Німеччини та інших європейських держав.
Це означає, що майбутнє України для багатьох країн Європи вже давно перестало бути виключно українською проблемою.
Від того, чи збереже Київ незалежність, суверенітет і здатність захищати себе, залежатиме те, наскільки безпечно почуватиметься вся Європа.
І саме тому слова Стубба про те, що «якщо Україна програє, програємо й ми», варто сприймати не просто як емоційну заяву політика.
Це фактично формула європейської безпеки, яку дедалі голосніше озвучують країни, що найбільш гостро відчувають російську загрозу.
Для України ця позиція є важливим сигналом: навіть у період розмов про переговори та завершення війни ключовим питанням для частини Європи залишається не просто припинення бойових дій, а здатність України залишитися сильною, незалежною та суверенною державою.
